Новая индустриализация и цифровизация мировой экономики, высокий уровень неопределённости и сложности причинно-следственных взаимосвязей в биосфере определяют значительный временной лаг проявления негативных последствий антропогенного вмешательства в функционирование экосистем. Использование эко-форсайта как метода заблаговременного определения потенциальных вызовов и рисков, связанных с экологическими последствиями экономического роста, позволяет повысить гибкость и скорость антикризисного реагирования, обоснованность и эффективность национальной стратегии развития.В этой связи важно проанализировать накопленный опыт в сфере экологического форсайта, определить наиболее распространённые подходы и методы, их сильные и слабые стороны, а также составить отчётливое и объективное представление о современных приоритетах и экологических маркерах на глобальном и национальном уровне.Приведён обзор отдельных долгосрочных и крупномасштабных проектов проведения экологического форсайта за рубежом, в том числе в рамках стратегических исследований Агентства по охране окружающей среды, аналитических докладов Межправительственной группы экспертов по изменению климата, а также проекта "Оценки экосистем на рубеже тысячелетия". Представлены результаты сканирования горизонта глобальных экологических вызовов 2010 и 2019 гг. Отдельно рассмотрен подход к оцениванию "экологического измерения" устойчивого развития в рамках форсайта будущей экономики Украины (на основе метода Делфи и SWOT-анализа перспективных с точки зрения развития конкурентного потенциала кластеров украинской экономики).Установлено, что, несмотря на обширный инструментарий форсайта (до 30 разновидностей), наиболее универсальными и часто используемыми, в том числе в экологической сфере, являются методы сканирования горизонта, метод Делфи и сценарный анализ. Перечисленные методы широко известны и успешно апробированы в таких сферах деятельности, как военная разведка, разработка государственной политики, стратегическое бизнес-планирование, и продолжают совершенствоваться и развиваться. Их общим методологическим ограничением является субъективность экспертных оценок, что в некоторой степени компенсируется путём привлечения широкого круга специалистов и новыми возможностями цифровой экономики: доступом к онлайн-библиотекам, статистическим базам данных, вебсайтам национальных и международных организаций, средствам дистанционной коммуникации, "обучаемым" поисковым системам в сети Интернет.
Нова індустріалізація та цифровізація світової економіки, високий рівень невизначеності та складності причинно-наслідкових зв'язків у біосфері зумовлюють значний часовий лаг прояву негативних наслідків антропогенного втручання у функціонування екосистем. Використання еко-форсайта як методу завчасного визначення потенційних викликів і ризиків, пов'язаних з екологічними наслідками економічного зростання, дозволяє підвищити гнучкість і швидкість антикризового реагування, обґрунтованість й ефективність національної стратегії розвитку.У зв'язку з цим важливо проаналізувати існуючий досвід у сфері екологічного форсайту, визначення найбільш поширених підходів і методів, їх сильних та слабких сторін, а також набуття виразного та об’єктивного уявлення про сучасні пріоритети й екологічні маркери на глобальному і національному рівнях.Наведено аналітичний огляд окремих довгострокових і великомасштабних проєктів здійснення екологічного форсайту за кордоном, у тому числі в рамках стратегічних досліджень Агентства з охорони навколишнього середовища США, аналітичних доповідей Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, а також проєкту «Оцінки екосистем на межі тисячоліття». Висвітлено результати сканування горизонту глобальних екологічних викликів 2010 і 2019 рр. Окремо розглянуто підхід дооцінювання «екологічного виміру» сталого розвитку в рамках форсайту майбутньої економіки України (на основі методу Делфі та SWOT-аналізу кластерів української економіки, що є перспективними з точки зору розвитку конкурентного потенціалу).Встановлено, що, незважаючи на великий інструментарій форсайту (до 30 різновидів), найбільш універсальними і часто використовуваними, у тому числі в екологічній сфері, є методи сканування горизонту, метод Делфі та сценарний аналіз. Ці методи є широко відомими й успішно апробовані в таких сферах діяльності, як військова розвідка, розробка державної політики, стратегічне бізнес-планування, і продовжують удосконалюватися та розвиватися. Їх загальним методологічним обмеженням є суб'єктивність експертних оцінок, що певною мірою компенсується шляхом залучення широкого кола фахівців і новими можливостями цифрової економіки: доступом до онлайн-бібліотек, статистичних баз даних, вебсайтів національних і міжнародних організацій, засобів дистанційної комунікації, здатних «навчатися» пошукових систем у мережі Інтернет.
The new industrialization and digitalization of the world economy, the high level of uncertainty and complexity of cause-and-effect biosphere relationships define a significant time lag in emergence of negative consequences, caused by anthropogenic interference in ecosystems. Environmental foresight as a method of early identification of potential challenges and risks, associated with the environmental issues of economic growth, allows to increase the flexibility and speed of anti-crisis response, the national development strategy’s validity and effectiveness.Therefore, the analysis of the accumulated experience of environmental foresight practice, the identification of the most common approaches and methods, revealing their strengths and weaknesses, a clear and objective view of current priorities and environmental markers at the global and national level are of particular importance.The paper provides an overview of individual long-term and large-scale projects of environmental foresight in a number of foreign countries. These include: strategic studies by the United States Environmental Protection Agency, analytical reports by the Intergovernmental Panel on Climate Change, and the Millennium Ecosystem Assessment. The horizon scanning results of global environmental challenges in 2010 and 2019 were presented.An approach to assessing the "environmental dimension" of sustainable development in the Foresight of Ukrainian economy framework was considered. The promising economicclusters foresight was based on the Delphi method and SWOT analysis of the Ukrainian economy in terms of developing its competitive potential.The review showed that, despite the extensive foresight tools (up to 30 varieties), the most universal and frequently used, including in the environmental sphere, are methods of horizon scanning, the Delphi method and scenario analysis. These methods are widely known, have been successfully tested in such areas as military intelligence, public policy development, strategic business planning, and continue to improve and evolve.Their general methodological limitation is the subjectivity of expert assessments. However, this to some extent compensates through attracting a wide range of specialists and new opportunities, provided by the digital economy. These include free access to online libraries, statistical databases, websites of national and international organizations, remote communication tools, and "trainable" search engines on the Internet.
