Консервационно-реставрационные работы 1900 г. на склепах №№1013 и 1014 в Юго-Восточном районе Херсонеса

Abstract

Пристенные склепы №№ 1013 и 1014 были открыты К. К. Косцюшко-Валюжиничем в 1899 г. Погребальные сооружения представляют собой комнаты с двускатным перекрытием, пристроенные к напольной стороне 16 куртины оборонительных сооружений Юго-Восточного района Херсонеса. Склепы №№ 1013 и 1014 датировались I-III вв. и долгое время считались подземными сооружениями. В результате реставрационных работ 1970 г. И. А. Антонова предположила их наземную конструкцию. В последнее время эта версия получила широкое распространение. Исследование материалов реставрационных работ 1900 г. из архива Национального заповедника «Херсонес Таврический» позволили определить состояние памятников сразу после раскопок. На основании проведенных исследований можно сделать вывод о существенных изменениях в конструкции и внешнем виде склепов №№ 1013 и 1014 в процессе реставрационных работ 1900 г. Исследования архивных материалов позволяют вернуться и дополнительно подтвердить высказанное автором раскопок мнение о подземной конструкции склепов.

Пристінні склепи №№ 1013 та 1014 були відкриті К. К. Косцюшко-Валюжинічем у 1899 р. Поховальні споруди є кімнатами з двосхилим перекриттям, прибудованими до 16 куртини оборонних споруджень Південно-Східного району Херсонеса. Склепи №№ 1013 та 1014 датувалися I-III ст. і довгий час вважалися підземними спорудами. В результаті реставраційних робіт 1970 р. І. А. Антонова припустила їх наземну конструкцію. Останнім часом ця версія набула широкого поширення. Дослідження матеріалів реставраційних робіт 1900 р. з архіву Національного заповідника «Херсонес Таврійський» дозволили визначити стан пам’яток відразу після розкопок. На підставі проведених досліджень можна зробити висновок про істотні зміни в конструкції і зовнішньому вигляді склепів №№ 1013 та 1014 в процесі реставраційних робіт 1900 р. Дослідження архівних матеріалів дозволяють повернутися і додатково підтвердити висловлену автором розкопок думку про підземну конструкцію склепів.

Wall vaults №№1013 and 1014 were opened by K. K. Kostsyushko-Valyuzhinich in 1899. Burial constructions are represented by rooms with an overhead cover with two sloping surfaces attached to the floor-level side of curtain 16 of the defense construction of the South-Eastern district of Chersonesos. Vaults №№ 1013 and 1014 were dated back to the 1st-3rd centuries and were considered to be underground constructions. As a result of restoration works in 1970, I. A. Antonova assumed their ground construction. This version has become widespread. The research of the materials of restoration works in 1900 from the archives of National preserve “Tauric Chersonesos” enabled to determine the condition of monuments just after the excavations. Basing on the undertaken research we can come to the conclusion of substantial changes in the construction and outward appearance of vaults №№ 1013 and 1014 in the process of restoration works in 1900. The research of archive materials enable to come back and reaffirm the author’s opinion on underground construction of vaults.