У статті наведений контент – аналіз основних періодичних видань, які виходили в Російській
імперії напередодні та у роки Першої світової війни. Представлено деякі варіанти карикатур, які в
подальшому стали визначальними кліше для художників-карикатуристів. Визначено основні тематичні напрями журнальної карикатури та вектори розвитку політичної сатири. Наводяться приклади класичних зразків лубочного мистецтва Першої світової війни. Запропонований умовний поділ за жанрами, а також встановлено художньо-смисловий алгоритм переходу від лубка до політичного
плаката. Проілюстровано основні типологічні ряди політичної графіки та визначено роль і місце
українських митців у формуванні загальних для усієї Російської імперії образів, які у подальшому
будуть формувати інформаційний простір, що багато в чому залишається не деконструйованим і
до сьогодні. Розглядаються основні соціально-психологічні функції візуальних зображень. Визначено
основні вектори політичного запиту державного апарату до мистецтва, та його вплив на розвиток
масового мистецтва. Представлено динаміку розвитку образу героя в контексті пошуку збірного образу Батьківщини.
The article presents the content – analysis of the major periodicals published in the Russian Empire on
the eve and during the First World War. Some variants of cartoons are presented, which later became the defining
clichés for caricaturists. The main thematic directions of journalistic cartoons and vectors of development
of political satire are determined. Examples of classic examples of the art of the First World War are given.
Proposed conditional division by genres, as well as the artistic and semantic algorithm for the transition from
Lubok to the political placard. The main typological ranks of political graphic are illustrated and the role and
place of Ukrainian artists in the formation of images common to the whole Russian Empire, which in the future
will form the information space, which in many respects is not deconstructed to this day, is determined. The
main socio-psychological functions of visual images are considered. The main vectors of the political request
of the state apparatus to art, and its influence on the development of mass art are determined. The dynamics of
the image of the hero in the context of the search for a national image of the Motherland is presented.
