Метою дослідження є з'ясування ролі пролетаріату Одеси у процесі утвердження економічної
диктатури у 1920 р., без якої була неможлива політична диктатура пролетаріату. На основі проблемно-тематичного методу досліджено фактори, які визначали цю роль пролетаріату одночасно як
знаряддя, так і жертви економічних та соціальних перетворень. Економічна диктатура пролетаріату
передбачала, крім націоналізації об'єктів промисловості, зміну ролі профспілок, принципів оплати праці,
механізму постачання та розподілу товарів тощо. В Одесі більшовикам вдалося з мінімальною перевагою встановити контроль за профспілками. Але пролетаріат Одеси протягом півроку не хотів миритися з новими принципами централізованого нормування праці. В Одесі повної невдачі зазнали плани більшовицької влади створити робітничу споживчу кооперацію, яка мала повністю забезпечувати
робітників товарами першої необхідності, видавати пайковий хліб, створити мережу громадських
їдалень. Ці заходи зазнали невдачі через відсутність товарного забезпечення та через неможливість
виконати плани продрозкладки. Наслідком такої політики стало катастрофічне зубожіння робітників
та їхніх сімей. Перспективи подальших досліджень мають стосуватися зміни економічної політики в
умовах переходу до непу. Практичне значення досягнутих результатів полягає у з'ясуванні причин та наслідків переходу від відносно ринкової економіки до директивної для кращого усвідомлення труднощів нинішнього становлення ринкової економіки на прикладі Одеси.
The objective of this research is to discover the role of Odessa proletariatine stablishing the economic dictatorshipin
1920, which was a key toe stablishing the political dictatorship of the proletariat. Basingon the
problem-thematicmethod, the factors have been researched, that defined the role of the proletariat asboth the
meansand the victim of economic and social transformation. The economic dictators hip provisioned not only
the nationalization of industry, but also the change in the role of trade unions, principles of the work remuneration,
and mechanism of the supply and distribution of goods, etc.
In Odessa, the Bolsheviks were able to take trade unions under control with a minimum advantage. But
Odessa proletariat did not want to agree with the new principles of the centralized labor rationing. In Odessa,
the plans of Bolshevik authorities to establish the worker’s consumption cooperation failed entirely. The cooperation
had to supply the workers with the essential goods, hand out their shares of bread, create a network of
communal canteens. These plans failed due to the lack of goods supply and because of impossibility of completing
the prodrozkladka plan. This policy resulted in catastrophic impoverishment of the workers and their
families.
The prospective future research needs to concentrate on the changes in economic policy during the transition
to NEP (New Economic Policy). The practical importance of the present research is to be found in discovering
the reasons and results of transition from a relatively market economy to the directive one, for a better
understanding of the hurdles of the current state of market economy, on the example of Odessa.
Целью исследования является выяснение роли пролетариата Одессы в процессе утверждения экономической диктатуры в 1920 г., без которой была немыслима политическая диктатура пролетариата. На основе проблемно-тематического метода исследованы факторы, которые определяли эту
роль пролетариата одновременно как орудие, так и жертвы экономических и социальных преобразований. Экономическая диктатура пролетариата предусматривала, кроме национализации объектов
промышленности, изменение роли профсоюзов, принципов оплаты труда, механизма снабжения и
распределения товаров. В Одессе большевикам удалось с минимальным преимуществом установить
контроль за профсоюзами. Но пролетариат Одессы в течение полугода не хотел мириться с новыми
принципами централизованного нормирования зарплаты. В Одессе неудачу потерпели планы большевистской власти создать рабочую потребительскую кооперацию, которая должна была полностью
обеспечивать рабочих товарами первой необходимости, выдавать пайковый хлеб, создать сеть общественных столовых. Эти мероприятия потерпели неудачу из-за отсутствия товарного обеспечения
и в связи с невозможностью выполнить планы продразверстки. Следствием такой политики стало катастрофическое обнищание рабочих и их семей. Перспективы последующих исследований предполагают изучение изменений в экономической политике в условиях перехода к нэпу. Практическое значение достигнутых результатов заключается в выяснении причин и последствий перехода от относительно рыночной экономики к директивной для лучшего осознания проблем нынешнего становлення рыночной экономики на примере Одессы.
