У статті здійснено порівняльно-історичний аналіз розвитку губернських міст Правобережної
України (Київ, Житомир, Кам'янець-Подільський) в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Простежено
специфіку активності впровадження міських реформ, наявність і рівень житлової та транспортно-побутової інфраструктури, зміни чисельності й складу населення.
Основними джерелами виступили офіційні статистичні дані, зокрема Київського одноденного перепису населення 1874 р., Всеросійського перепису населення 1897 р., відомостей Центрального Статистичного комітету Міністерства внутрішніх справ Російської імперії. Виконання поставлених завдань здійснено з урахуванням впливу на розвиток губернських центрів низки об'єктивних та суб'єктивних факторів: наявність і час проведення залізничних шляхів, наближеність до торгових шляхів, господарська та географічна специфіка, історичні особливості, політична кон'юнктура тощо.
The article made the comparative historical analysis of the provincial cities of Right-Bank Ukraine (Kyiv,
Zhytomyr,Kamianets-Podilskyi) in the second half of XIXth – the beginning of the XXth century. The activity level
of implementation of urban reforms, the presence and the level of residential also transportation, and household
infrastructure, the changes of abundance and composition of the population were observed.
The main sources were the official statistical data, in particular Kiev one-day census in 1874, The All-Russian
population census of 1897, the data of the Central Statistical Committee of the Ministry of Internal Affairs of the
Russian Empire. The execution of the assigned tasks was made with the influence on the development of provincial
centers by the number of objective and subjective factors: the presence and the time of railroad holding, the proximity
to the trade routes, economic and geographical specificity, historical features, the political situation, etc.
В статье осуществлен сравнительно-исторический анализ развития губернских городов Правобережной Украины (Киев, Житомир,Каменец-Подольский) во второй половине XIX – начале ХХ в. Прослежено специфику активности внедрения городских реформ, наличие и уровень жилой и транспортно-бытовой инфраструктуры, изменения численности и состава населения.
Основными историческими источниками выступили официальные статистические данные, в частности Киевской однодневной переписи населения 1874 г., Всероссийской переписи населения 1897 г., сведения Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел Российской империи и др. Выполнение поставленных задач осуществлено с учетом влияния на развитие губернских центров
ряда объективных и субъективных факторов: наличие и время проведения железнодорожных путей,
близость торговых путей, хозяйственная и географическая специфика, исторические особенности, политическая конъюнктура.
