Наукова електронна бібліотека
періодичних видань НАН України

Збираючи уламки досвіду: теоретична (ре)концептуалізація травми

Репозиторій DSpace/Manakin

Показати простий запис статті

dc.contributor.author Василенко, В.
dc.date.accessioned 2020-02-29T12:48:59Z
dc.date.available 2020-02-29T12:48:59Z
dc.date.issued 2018
dc.identifier.citation Збираючи уламки досвіду: теоретична (ре)концептуалізація травми / В. Василенко // Слово і Час. — 2018. — № 11. — С. 109-122. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. uk_UA
dc.identifier.issn 0236-1477
dc.identifier.uri http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166716
dc.description.abstract У статті порушено проблему теоретичної (ре)концептуалізації травми в сучасних літературознавчих, соціокультурних дослідженнях. Зокрема зосереджено увагу на питанні вивчення рецепцій і наслідків психологічної і культурної травм, указано на важливість та ускладнення оприявлення індивідуального та колективного травматичних досвідів. Окрему увагу приділено проблемі психологічних і соціальних механізмів травми, питанню про взаємозв'язок травми з категоріями мови, мовчання, тіла, ідеології. uk_UA
dc.description.abstract The paper raises the problem of theoretical (re)conceptualization of understanding trauma in modern literary and sociocultural studies. The conceptual difference, internal logic and contradictions in the studies on psychological and cultural traumas have been noted. Additional attention is focused on the study of receptions and consequences of trauma, experiencing and expressing negative events; a special stress has been made on the importance and complications of pronouncing and manifesting individual and collective traumatic experience. It is found out that the concepts of psychological and cultural traumas, substantiated by the modern researchers’ works, are not mutually exclusive, but complement each other. In general, trauma researchers emphasize the importance of transferring negative memories into a narrative, which gives subjects of traumatic experience the possibility of (re)constructing their identity. A narrative about traumatic experience acquires the status of testimony, which is one of the defining concepts in the trauma studies. The paper also considers the issue of psychological trauma, in particular the problem of the crisis of testimony, the relations between psychoanalytic and legal theories and discourses in the Sh. Feldman’s writings. It explains the idea of the genealogy of trauma, the opposition of mimesis and anti-mimesis in the works by R. Leys. Attention has been drawn to the problem of temporal coherence of the trauma, the conceptual essence of unclaimed experience and the voice of wound in K. Caruth’s studies. In addition, the definition of cultural trauma as a process proposed by N. Smelzer is taken into account, along with his assertion that a cultural trauma does not occur, it is constructed within defined discourses and narratives instead. From this perspective, the works of R. Eyerman and J. Alexander concerning the impact of cultural trauma on the splitting and restoration of identity have been considered. The paper also highlights the problem of psychological and social mechanisms of trauma, the issue of relations between the theory of trauma and the categories of language, silence, body, ideology. uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України uk_UA
dc.relation.ispartof Слово і Час
dc.subject Постколоніальні студії uk_UA
dc.title Збираючи уламки досвіду: теоретична (ре)концептуалізація травми uk_UA
dc.title.alternative Collecting Fragments of Experience: Theoretical (Re)conceptualization of Trauma uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.status published earlier uk_UA
dc.identifier.udc 82.09:572


Файли у цій статті

Ця стаття з'являється у наступних колекціях

Показати простий запис статті

Пошук


Розширений пошук

Перегляд

Мій обліковий запис