Показати простий запис статті
dc.contributor.author |
Гундорова, Т. |
|
dc.date.accessioned |
2020-02-29T12:48:49Z |
|
dc.date.available |
2020-02-29T12:48:49Z |
|
dc.date.issued |
2018 |
|
dc.identifier.citation |
Посттравматичне письмо і риторика відсутності: Бруно Шульц – Жорж Перек – Джонатан Фоєр / Т. Гундорова // Слово і Час. — 2018. — № 11. — С. 97-108. — Бібліогр.: 34 назв. — укp. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
0236-1477 |
|
dc.identifier.uri |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166715 |
|
dc.description.abstract |
У статті аналізується феномен текстуалізації травми і зразки посттравматичного письма
в доробку Б. Шульца, Ж. Перека та Дж. Фоера. Зокрема досліджено риторику письма Бруно
Шульца, а також текстуальне втілення пам'яті у творах наступних генерацій єврейських
письменників на тему Голокосту. Риторика пам'яті аналізується в аспекті посттравматичного
письма й постпам'яті як одного з актуальних напрямків сучасних культурних студій. Значну увагу
приділено аналізу форм посттравматичної нарації в романі “W, або Спомини дитинства” (1975)
Ж. Перека і формам інтермедіальності у книзі Дж. Фоера “Дерево кодів” (2010). |
uk_UA |
dc.description.abstract |
The article deals with a phenomenon of textualization of trauma and analyzes the post-traumatic
writing in the works by Bruno Shultz, Geoges Perec and Jonathan Safran Foer. In particular, it explores
the rhetoric of Bruno Shulz’s writing as well as re-textualization and thematization of memory in the
works of the next generation of Jewish authors. The rhetoric of writing is analyzed in the aspect of
post-traumatic writing and post-memory as one of the actual trends of contemporary cultural studies.
Kabbalah myth that refers to the idea of Holy Book is taken as a pretext for thematization of trauma
in the works of the author from Drohobych. In particular, his story “Street of Crocodiles” inscribes
traces of ‘emptiness’, ‘white spots’ and splits of the modern world and rhetorically marks a figure of
the author’s absence (D. Goldfarb) in Schultz’s writing. The figure of absence refers both to the tragic
death of Schulz in 1943 and to the post-Second World War literature on the Holocaust. Using the idea
of a double response to trauma, the researcher proposes to consider phenomenon of post-traumatic
writing as an analogue to post-memory (the “oscillation between continuation and splitting” in term
of M. Hirsch) in the works of the next generation of Jewish writers, in particular the descendants of
victims of the Holocaust and migration trauma. Such an intertext is considered through the references
to topoi of memory in the works by French writer Georges Perec and American writer Jonathan Foer.
The main attention is paid to the analysis of post-traumatic narration form in Perec’s novel “W, or
Memorial Childhood” (1975) and of intermediality in Foer’s “The Tree of Codes” (2010). |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk |
uk_UA |
dc.publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
uk_UA |
dc.relation.ispartof |
Слово і Час |
|
dc.subject |
Постколоніальні студії |
uk_UA |
dc.title |
Посттравматичне письмо і риторика відсутності: Бруно Шульц – Жорж Перек – Джонатан Фоєр |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Post-Traumatic Writing and Rhetoric of Absence: Bruno Schulz — Geoges Perec — Jonathan Safran Foer |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |
dc.status |
published earlier |
uk_UA |
dc.identifier.udc |
[82.0 + 82.091]: 82-3:[821.111(73) + 821.133.1 + 821.162.1]: “193/201” |
|
Файли у цій статті
Ця стаття з'являється у наступних колекціях
Показати простий запис статті