Монументальний трактат Захарії Копистенського “Παλινωδία” з'явився у відповідь на публікацію
книги Лева Кревзи “Obrona jedności cerkiewnej” (1617). Це дає підстави розглядати обидва тексти
у форматі полемічного діалогу. Характерна парадигма цього діалогу – позиціонування авторів у
вимірах європейської цивілізації, ототожнюваної ними з християнською. Інтеграційним інтенціям
Лева Кревзи протистоїть схильність Захарії Копистенського локалізувати сферу релігійних і
культурних контактів християнським Сходом. Логічна в параметрах полеміки, ця риса стане
фатальною для українських симпатиків “православної імперії”.
The monumental treatise by Zahariya Kopystenskyi’s “Παλινωδία” (1619 – 1622) appeared in
response to the publication of Leon Kreuza’s book “Obrona jedności cerkiewnej” (1617). This allows us
to view both texts in the format of polemical dialogue. This dialogue unfolds in the context of tectonic
shifts, which changed the confessional map of the Reformation era Europe hitherto unidentified.
The most important changes for Ukrainian culture were the Berestia Church Union of 1596 and the
jurisdictional division of the Byzantine rite Christian community in the Polish-Lithuanian Commonwealth.
The positioning of the authors in the dimensions of European civilization, identified by them as
a Christian one, is a characteristic paradigm of this dialogue. Leon Kreuza defends the model of
integrating the patristic tradition, the synodical and liturgical life of the Greek East into a single
civilizational space. The measure of this unity is recognition of the primacy of the Roman bishop. A
departure from this unity makes the Church to depend on secular power, causes the catastrophic
decline of education, the mess and sympathy in the consecration of clergy in the Byzantine East.
The tendency of Zahariya Kopystenskyi to localize the sphere of religious and cultural contacts with
the Christian East opposes the integrationist intentions of Leon Kreuza. The logic of a confessionally
motivated social confl ict prompts Zahariya Kopystenskyi to polarize his model of the world. He
consistently emphasizes the distance between the Christian West and the East and accuses the Papal
Rome of splitting not only the Church but also of the Mediterranean civilization. In its historical model,
“Sarmatian Rus’” appears an alternative to an unstable West. Zahariya Kopystenskyi includes “the Little
Rus” (Ukraine) in a civilized space, lit by a continuous shining of the sanctity of Orthodox asceticism.
And along with Little Rus, this space is formed by Greece, Bulgaria, Serbia, Wallachia – and “Great
Rus” (Muscovy). The boundaries between Little and Great Russia are eroded. Logical in the parameters
of polemics, this feature will become fatal for the Ukrainian sympathizers of the “Orthodox empire”.
Монументальный трактат Захарии Копистенского “Παλινωδία”
появился в ответ на публикацию книги Льва Кревзы “Obrona
jedności cerkiewnej” (1617). Это позволяет рассматривать оба
текста в формате полемического диалога. Характерной парадигмой
этого диалога является позиционирование авторов в измерениях
европейской цивилизации, отождествляемой ими с христианской.
Интеграционным интенциям Льва Кревзы противостоит склонность
Захарии Копистенского локализовать сферу религиозных и
культурных контактов христианским Востоком. Логичная в
параметрах полемики, эта черта станет роковой для украинских
сторонников “православной империи”.
