У рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Україна бере на себе низку зобов’язань щодо приведення власного законо-
давства у відповідність до вимог європейського права. Однією з найбільш складних для імплементації директив як в інституціональ-
ному, так і у вартісному плані є Директива 2010/75/ЄС про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення),
яка охоплює базові сфери промисловості, що системно впливають на показники якості навколишнього середовища – повітря, воду,
ґрунти, а також утворюють значні обсяги відходів.
Директива об’єднала, покращила та зробила більш чітким законодавство та скасувала декілька інших директив у сфері за-
побігання промисловим забрудненням. Положення Директиви про промислові викиди акцентують увагу на дозвільній системі та
процедурах, а також на визначенні загальної структури інтегрованого запобігання забрудненню та контролю над ним. Метою
комплексного підходу до контролю забруднення є попередження викидів в атмосферу та скидів у воду та ґрунт усюди, де це мож-
ливо, враховуючи поводження з відходами.
Директивою охоплено наступні операції поводження з відходами:
1. Видалення або утилізація небезпечних відходів із потужністю, що перевищує 10 тонн на день.
2. Видалення або утилізація відходів в установках для спалювання відходів або в установках побічного спалювання відходів для
не небезпечних відходів із потужністю, що перевищує 3 тонни за годину та для небезпечних відходів із потужністю, що перевищує
10 тонн на день.
3. Видалення не небезпечних відходів із потужністю, що перевищує 50 тонн на день.
Також у сферу дії Директиви підпадають місця захоронення відходів (landfills), що отримують понад 10 тонн відходів на день або
із загальною місткістю, що перевищує 25 000 тонн, а також деякі випадки тимчасового та підземного зберігання небезпечних відходів.
Аналіз вітчизняного законодавства дозволяє зробити висновок про його низький рівень відповідності вимогам Директиви 2010/75/ЄС.
Таким чином, перед Україною постає доволі значний обсяг завдань як з огляду на недосконалість нормативно-правового поля, так
і враховуючи необхідність суттєвої екологічної модернізації українських підприємств. Зокрема, Україна має зробити наступні кроки:
- прийняти національне законодавство з урахуванням вимог Директиви;
- провести інвентаризацію установок відповідно до переліку, зазначеному в Додатку І Директиви (і зокрема щодо поводження
з відходами);
- зобов’язати суб’єкти господарювання проводити моніторинг викидів у атмосферне повітря, скидів у воду та ґрунт;
- для нових установок (зокрема, нових полігонів відходів, сміттєспалювальних заводів тощо) – забезпечити виконання всіх
вимог до введення об’єктів в експлуатацію.
Within the framework of the Association Agreement with the European Union, Ukraine has a number of commitments to bring its legislation
into line with the European law. One of the most difficult directives to implement in both institutional and value terms is Directive
2010/75/EU on industrial emissions (integrated pollution prevention and control), covering basic industry sectors, which systematically
affect the environmental quality - air, water, soil and form significant amounts of waste.
The directive united, improved and made clearer legislation and cancelled several other directives in the field of prevention of industrial
pollution. The provisions of the Directive on industrial emissions focus on the licensing system and procedures, as well as determining the
overall structure of the integrated pollution prevention and its control. The goal of an integrated approach to pollution control is to prevent
emissions and discharges to water and soil wherever possible, including waste management.
The directive covers the following operations of waste management:
1. Disposal or recovery of hazardous waste with a capacity exceeding 10 tonnes per day.
2. Disposal or recovery of waste at combustion plants or at waste incineration plants for non-hazardous waste with a capacity exceeding
3 tonnes per hour and for hazardous waste with a capacity exceeding 10 tonnes per day.
3. Removing of non-hazardous waste with a capacity exceeding 50 tonnes per day.
The Directive also covers landfills, receiving more than 10 tonnes of waste per day or with a total capacity exceeding 25 000 tonnes,
as well as some cases of temporary and underground storage of hazardous waste.
The analysis of national legislation reveals its low level of compliance with Directive 2010/75/EU. Thus, Ukraine is facing quite a significant
amount of problems as due to imperfection of the legal framework, and considering the necessity for significant environmental modernization
of Ukrainian enterprises. In particular, Ukraine is to take the following steps:
- adopt national legislation to meet the requirements of the Directive;
- make an inventorying of plants according to the list given in Annex I of the Directive (in particular, waste management);
- require entities to monitor emissions to air, discharges to water and soil;
- for new installations (including new landfills, waste incineration plants, etc.) - ensure that all requirements for placing into service
are fulfilled.
