Шевченків “Сон” (“Гори мої високії…”) в історіософському обрамленні

Abstract

Історіософські аспекти твору Тараса Шевченка “Сон” (“Гори мої високії…”) уже були предметом ретельного літературознавчого аналізу. У статті інтерпретовано зміст твору передусім із позицій історичної науки, що сприяє його розкриттю, конкретизації, а також розширенню коментарів до поеми. Висловлено нові думки, які стосуються особливостей історіософії Шевченка, співвідношення історизму й міфологізму в його творчості. Зокрема, запропоновано до вживання новий термін – історіософська емпатія.

Historiosophical aspects of Taras Shevchenko’s work “The Dream” (“My High Mountains...”) have already been the subject of a detailed analysis. In this article, the author interprets the historiosophical content of the poem primarily from the standpoint of historical studies. According to the author, such approach helps to explore the content more deeply and provides additional comments to the mentioned work. The researcher offers some new thoughts concerning the peculiarities of Shevchenko's historiosophy, the relation between historicism and mythologism in his works. In particular, a new term ‘historiosophical empathy’ is proposed for use.

Историософские аспекты произведения Тараса Шевченко “Сон” (“Горы мои высокие…”) уже были предметом тщательного литературоведческого анализа. В статье интерпретируется содержание поэмы в первую очередь с позиции исторической науки, что помогает его раскрытию, конкретизации, расширению комментария к поэме. Изложены новые мысли, которые касаются особенностей историософии Шевченко, соотношения историзма и мифологизма в его творчестве. В частности, предлагается к употреблению новый термин – историософская эмпатия.