У статті розглянуто лірику Євгена Маланюка як творчу реалізацію поета-вісника. Зокрема,
усебічно проаналізовано проблему генія, питання Бога та ієрофанії, основні категорії імені, любові –
гріха й харизми. Існуючий інструментарій архетипної критики увиразнено, систематизовано й
доповнено поняттями осяяння, інсайтів, категоріями міфологічних концептів, фреймів, патернів,
компонентів рефреймінгу, національних доменів, міфологічних фантомів (голограм).
The essay deals with Yevhen Malanyuk’s lyric poetry as a creative implementation of his poet-herald’s
role. The problem of genius, the issues of God and hierophania, the main categories of the name,
love, sin and charismahave been considered in detail. Τhe regular tools of archetypal criticism have
been supplemented with the notions of afflatus, insights, with categories of mythological concepts,
frames, patterns, components of reframing, national domains, mythological phantoms (holograms).
В статье рассматривается лирика Евгения Маланюка
как творческая реализация поэта-вестника. В частности,
всесторонне проанализирована проблема гения,
проинтерпретированы вопрос Бога и иерофании,
основные категории имени, любви – греха и харизмы.
Существующий инструментарий архетипной критики
улучшен, систематизирован и дополнен понятиями
озарения, инсайтов, категориями мифологических
концептов, фреймов, паттернов, компонентов
рефрейминга, национальных доменов, мифологических
фантомов (голограмм).