Обговорюються методичні підходи до визначення нормативів оптимальної лісистості, розроблені в УкрНДІЛГА у 70-ті роки минулого сторіччя. Обґрунтовано необхідність коригування лісогосподарського районування у зв’язку зі змінами кліматичних показників, меж лісогосподарських підприємств, розташування промислових підприємств, населених пунктів, фактичних структури земельного фонду, площ і розміщення орних та яружно-балочних земель, інтенсивності рекреації, розміщення автомобільних доріг і залізниць, а також із урахуванням можливості використання сучасних методик оцінки різноманітних функцій лісів і захисних лісових насаджень, топографічних карт і ГІС-технологій.
Обсуждаются методические подходы к определению нормативов оптимальной лесистости, разработанные в УкрНИИЛХА в 70-е годы прошлого столетия. Обоснована необходимость корректировки лесохозяйственного районирования в связи с изменениями климатических показателей, границ лесохозяйственных предприятий, размещения промышленных предприятий, населенных пунктов, фактической структуры земельного фонда, площадей и размещения пахотных и овражно-балочных земель, интенсивности рекреации, размещения автомобильных и железных дорог, а также учитывая возможности использования современных методик оценки разнообразных функций лесов и защитных лесных насаждений, топографических карт и ГИС-технологий.
Methodical approaches of optimal forest coverage determination were developed in Ukrainian Research Institute of Forestry & Forest Melioration in seventies of the last century. Necessity of correction of forest economy zoning is grounded in connection with changes of climate, boundaries of forest enterprises, disposal of industrial enterprises, settlements, actual structure of lands, area and disposal of plough-lands, ravines, severity of recreation, disposal of highways and railways, as well as taking into account possibility of use the modern methods of evaluation for numerous functions of forests and protective forest stands, modern topographical maps and GIS-technology.
