Анализ и идентифик ация литых легковесных металлоконструкций с использованием теории минимальных поверхностей

Abstract

Применение литейных моделей с минимальной поверхностью обеспечит взаимодействие их поверхности с песком (а металла – с поверхностью формы) с минимальной энергией трения. При формовке в опоке практически любое их положение даст чёткий отпечаток на хорошо уплотнённом вокруг них песке, а отсутствие угловатости улучшит степень заполнения формы металлом. Принцип минимальной поверхности также эффективен при конструировании литниковых систем и прибылей, для которых важна минимальная теплоотдача от металла в песчаную среду.

Застосування ливарних моделей з мінімальною поверхнею забезпечить взаємодію їх поверхні з піском (а металу – з поверхнею форми) з мінімальною енергією тертя. При формуванні в опоці практично їх будь-яке положення дасть чіткий відбиток на добре ущільненому навколо них піску, а плавність поверхонь поліпшить ступінь заповнення форми металом. Принцип мінімальної поверхні також ефективний при конструюванні систем ливників і надливів, для яких важлива мінімальна тепловіддача від металу в піщане середовище.

Use of foundry patterns with minimal surface will provide the interaction between their surface with sand (and metal with mold surface) with a minimal friction energy. During their formation in the flask any their position will give a sharp imprint on the well packed sand around, and the absence of angularity will improve filling degree of the metal mold. Minimal surface area principle is also efficient for designing the gating systems and heads, when the minimal heat transfer from metal to sand is important.