Криворожско-Кременчугская структура является частью системы рифтогенных структур, которые образовались в Сарматском сегменте Восточно-Европейского кратона в конце неоархея. Эта область простирается с севера на юг на 800 км, имеет ширину более 800 км. Этапы формирования этих структур
изучены еще очень слабо. К числу основных нерешенных проблем относится возраст их фундамента (консолидации) Восточно-Европейского кратона, время заложения рифтов и хроностратиграфическое расчленение слагающих их осадочно-вулканогенных пород. Криворожско-Кременчугская структура образовалась в западной части Среднеприднепровского кратона, тектонические блоки которого прослеживаются
до Западно-Ингулецкого разлома. Изучение кластогенного циркона из метатерригенных пород вдоль всей
Криворожско-Кременчугской структуры позволяет установить состав и возраст пород консолидированного к концу архея фундамента, на котором она сформировалась. Методом LA-ICP-MS определен U-Pb
возраст популяций кластогенного циркона из кварцитов родионовской свиты ингуло-ингулецкой серии
(Желтянский участок Правобережного района) — 2,68; 2,93 и 3,2 млрд лет. Кластогенный циркон неоархейского (2,68 млрд лет) возраста в Криворожско-Кременчугской структуре установлен впервые. Близкий к нему возраст имеют интрузии калиево-натриевых гранитов в Восточно-Анновской полосе — 2,62 млрд лет. На Воронежском кристаллическом массиве внутриплитные (анорогенные) метариолиты лебединской серии (2,62 млрд лет) подстилают курскую серию, а гранитоиды атаманского комплекса (2,6—2,4 млрд лет) такого же генезиса слагают многочисленные тела в обрамлении раннепротерозойских складчатых структур. Полученные новые геохронологические данные позволяют предполагать, что в Правобережном районе Криворожско-Кременчугской структуры присутствуют кислые магматические породы, близкие по возрасту с неоархейскими гранитоидами атаманского комплекса и кислыми метавулканитами лебединской серии Воронежского кристаллического массива, которые связаны с ранним этапом формирования неоархейских рифтогенных структур.
Криворізько-Кременчуцька структура є частиною системи рифтогенних структур, які утворилися в Сарматському сегменті Східноєвропейського кратону в кінці неоархею. Ця область простягається з півночі на
південь на 800 км, має ширину понад 800 км. Етапи формування цих структур вивчені ще дуже слабо. До
числа основних невирішених проблем належать вік їх фундаменту (консолідації) Східноєвропейського
кратону, час закладення рифтів та хроностратиграфічне розчленування осадово-вулканогенних порід,
що їх складають. Криворізько-Кременчуцька структура утворилася в західній частині Середньо придніпровського кратону, тектонічні блоки якого простежуються до Західноінгулецького розлому. Вивчення
кластогенного циркону з метатеригенних порід вздовж всієї Криворізько-Кременчуцької структури дає
змогу встановити склад і вік порід консолідованого до кінця архею фундаменту, на якому вона сформувалася. Методом LA-ICP-MS визначено U-Pb вік популяцій кластогенного циркону з кварцитів родіонівської світи інгуло-інгулецької серії (Жовтянська ділянка Правобережного району) — 2,68; 2,93 та
3,2 млрд років. Кластогенний циркон неоархейського (2,68 млрд років) віку в Криворізько-Кременчуцькій структурі встановлений вперше. Близький до нього вік мають інтрузії калієво-натрієвих гранітів у
Східноганнівській смузі — 2,62 млрд років. На Воронезькому кристалічному масиві внутрішньоплитні
(анорогенні) метаріоліти лебединської серії (2,62 млрд років) підстеляють курську серію, а гранітоїди атаманського комплексу (2,6—2,4 млрд років) такого ж генезису складають численні тіла в обрамленні ранньопротерозойських складчастих структур. На підставі одержаних нових геохронологічних даних можна припустити, що в Правобережному районі Криворізько-Кременчуцької структури присутні кислі магматичні породи, близькі за віком до неоархейських гранітоїдів атаманського комплексу і кислих метавулканітів лебединської серії Воронезького кристалічного масиву, які пов'язані з раннім етапом формування неоархейських рифтогенних структур.
The Kryvyi Rih-Kremenchug structure is a part of the system of riftogenic structures that formed in the Sarmatian
segment of the East European craton at the end of the Neoarchean. This area extends from north to south
for 800 km, has a width of more than 800 km. The stages of formation of these structures are still poorly studied.
The main unsolved problems include the age of their basement (consolidation) of the East European Craton,
the rift initiation time and the chronostratigraphic division of sedimentary-volcanogenic rocks composing them.
The Kryvyi Rih-Kremenchug structure has been formed in the western part of the Middle-Dnieper craton, whose
tectonic blocks are traced up the West-Ingulets fault. The study of clastogenic zircon from metaterrigenous rocks
along the entire Kryvyi Rih-Kremenchug structure allows us to establish the composition and age of the rocks
of the basement on which it was formed. The La-ICP-MS method was applied to define the U-Pb age of detrital
zircon populations from quartzite of the Rodionivka Suite of the Inhul-Inhulets Series (Zhovte area of the
Pravoberezhnyi region) — 2.68; 2.93 and 3.2 Ga. Zircons of 3.2 and 2.93 Ga are present in small amount and
correspond to tonalite gneisses of the Auly Series and TTG of the Sura Complex. Detrital zircons of 2.68 Ga
predominate. A similar age of 2.62 Ga was defined for the intrusions of Na-K granites in the East-Hannivka band.
In the Voronizh crystalline massif, the within-plate (anorogenic) metarhyolites of the Lebedin Series (2.62 Ga)
underlie the Kursk Series, whereas granitoids of the Ataman complex (2.6—2.4 Ga) of the similar origin constitute
numerous bodies in the framing of the Early Proterozoic folded structures. The new geochronological data
suggest that felsic igneous rocks, close in age to the Neoarchean granitoids of the Ataman Complex and to felsic
metavolcanics of the Lebedin Series of the Voronezh Crystalline Massif, that are likely linked to the early stage
of Neoarchean rifting, were present in the Pravoberezhnyi region of the Kryvyi Rih-Kremenchuk structure.
