Висвітлено одну із важливих проблем наукознавства, пов’язану із об’єктивним оцінюванням результатів фундаментальних наукових досліджень шляхом аналізу інформаційних ресурсів з використанням бібліометричних показників. Розкрито переваги та обмеження бібліометричних показників як інструментарію оцінювання фундаментальних наукових досліджень. Виконано і графічно представлено вигляді аналіз основних бібліометричних показників для таких країн як США, Китай, Великобританія та Україна. Викладено міркування щодо пошуку критеріїв достовірності отриманого знання. Продемонстровано, що кількісні оцінки інформації не враховують багато її аспектів, зокрема її якість, новизну та цінність, а тому знання можна оцінювати не лише кількісними показниками.
Освещена одна из важных проблем науковедения, связанная с объективным оцениванием результатов фундаментальных научных исследований путем анализа информационных ресурсов с использованием библиометрических показателей. Раскрыты преимущества и ограничения библиометрических показателей как инструментария оценивания фундаментальных научных исследований. Выполнен и графически представлен анализ основных библиометрических показателей для таких стран как США, Китай, Великобритания и Украина. Изложены соображения относительно поиска критериев достоверности полученного знания. Продемонстрировано, что количественные оценки информации не учитывают многие ее аспекты, в частности качество, новизну и ценность, и поэтому знания можно оценивать не только количественными показателями.
An important problem of science policy studies is discussed, related with sound evaluation of results produced from basic scientific research by analyzing information resources with use of bibliometric indicators. Advantages and limitations of bibliomentric indicators as tools for evaluating basic scientific research are highlighted. Analysis of main bibliometric indicators for selected countries, the U. S., China, the U. K. and Ukraine, is made and illustrated in graph form. Authors’ considerations on seeking for the criteria of credibility of produced knowledge are given. It is shown that because quantitative measures of information are incapable to account for many aspects of it, especially its quality, novelty or value, knowledge evaluation should not be confined to quantitative indicators.
