Публікація містить два листи Омеляна Пріцака до малознаного історика греко-католицької церкви о. Романа Луканя. У них є цінна інформація, яка проливає світло на досі маловивчений період життя О. Пріцака – військову службу на Півночі Росії у листопаді 1940 – першій половині 1941 рр. (м. Слобідське, Кіровська обл.) та Україні (м. Біла Церква). Листи передають важкий моральний стан вченого, спричинений вимушеною відсутністю в Україні, неможливістю навчатися, військовою муштрою, нестачею часу для інтелектуальної праці, а також засвідчують дружні взаємини з о. Луканем.
Публикация содержит два письма Омеляна Прицака к малоизвестному историку греко-католической церкви о. Роману Луканю. В них содержится ценная информация, которая проливает свет на малоизученный период жизни О. Прицака – воинскую службу в ноябре 1940 – первой половине 1941 гг. на Севере России (г. Слободской, Кировская обл.) и Украине (г. Белая Церковь). Письма передают сложное нравственное состояние О. Прицака, вызванное вынужденным отсутствием в Украине, невозможностью обучаться, армейской муштрой, недостатком времени для интеллектуального труда, а также свидетельствуют о дружеских отношениях с о. Луканем.
The publication contains two letters dated 1941 by Omelian Pritsak to Father Roman Lukan', a little-known historian of the Ukrainian Greek-Catholic Church. They comprise valuable information which casts light on the yet unknown period of Pritsak’s life such as his military service in the Northern Russia town of Slobodskoi, Kirov region, and in Ukraine, in Bila Tserkva, in November 1940 and first half of 1941. The letters reveal Pritsak’s deep moral crisis caused by his forced absence in Ukraine, impossibility for study, military regimentation, and lack of time for intellectual work. They also testify to his friendly relations with Father Roman Lukan'.
