В статье анализируется индустрия так называемого эпи-ориньяка с сагайдакско-мураловскими микролитами юга Восточной Европы времени
максимума похолодания последнего оледенения и ее
пан-европейский статус в контексте новых данных в Центральной Европе.
Нині комплекси знахідок пізнього верхнього палеоліту часу максимуму похолодання останнього зледеніння з дев'яти стоянок у Східній Європі (Муралівка, Золотовка I, Михайлівська Балка, Сагайдак I,
Анетівка I, Рашков VII—VIII) та в Центральній Європі (Могельно-Плевовце, Розенбург) представляють
одну й ту ж індустрію епі-ориньяку з сагайдацько-
муралівськими мікролітами приблизно 21—19 тис. некаліброваних або 25,5—23 тис. калиброваних років
тому. Раніше запропоновані «генетичні корені» розвиненого ориньяку для цієї епі-ориньякської індустрії нині відхилені через надто довгий хронологічний проміжок часу між цими індустріями приблизно в
7—9 тис. років. Водночас ретельніший аналіз комплексів знахідок розвиненого ориньяку Центральної і
Східної Європи уможливив виділити новий тип серед них. Залучення даних по колишньому ориньяку V /
термінальному гравету / прото-солютре Західної Європи (приблизно 22—21 тис. некаліброваних років
тому) дозволяє включити індустрію епі-ориньяку з сагайдацько-муралівськими мікролітами Східної та Центральної Європи в пан-європейський аналіз з багатьма можливостями вирішення питань її походження та «історичної долі».
Now LGM Late UP assemblages from 9 sites in Eastern
Europe (Muralovka, Zolotovka I, Mikhailovskaya
Balka, Sagaidak I, Anetovka I, Rashkov VII—VIII)
and Central Europe (Mohelno-Plevovce, Rosenburg) do
compose one and the same Epi-Aurignacian industry
with Sagaidak-Muralovka-type microliths dated to ca.
21000—19000 uncalibrated or ca. 25500—23000 calibrated years ago. Previously suggested Evolved Aurignacain
«generic roots» for the Epi-Aurignacian industry is rejected now due to too long chronological gap
in between the two industries in ca. 7000—9000 years. At the same time, a closer look at an Evolved Aurignacian
record in Central and Eastern Europe does allow us to define a new type for it now. Additionally,
involvement of the former Aurignacian V / Terminal Gravettian / Proto-Solutrean data in Western Europe
(ca. 22000—21000 uncalibrated years ago) really puts the Eastern and Central European Epi-Aurignacian
industry with Sagaidak-Muralovka-type microliths into its Pan-European analysis with a number of
possibilities to discuss its origin and then «historical fates».