Одним из источников для реконструкции костюма носителей культуры Черняхов — Сынтана-де-Муреш являются остатки одежды из текстиля и кожи. В данной работе каталогизированы и проанализированы находки текстиля и кожи из черняховских погребений; в ней сообщаются общие
сведения об уровне ткачества в этот период: инструментарии, технологии, организации производства и торговли; перечислены данные, касающиеся изготовления одежды у носителей культуры Черняхов — Сынтана-де-Муреш.
Рештки одягу з текстилю та шкіри в деяких випадках зберігаються в ґрунті. За збереженістю їх можна
розподілити на ті, що зберегли свою первісну структуру й такі, що її втратили. За наявними даними, у
81 похованні культури ЧСМ зафіксовано фрагменти текстилю чи шкіри, однак проаналізовано лише
деякі зі зразків. За результатами аналізу, текстиль
виготовлений з волокна рослинного походження
(Одая) та тваринного: шовку (Шишаки) та вовни (решта). Поміж досліджених зразків трапляється вовняна тканина з полотняним або саржевим переплетенням ниток. Щільність першої складає 11 н/см²,
другої — 18—22 н/см². На одному зі зразків зафіксований фрагмент шву, на іншому — шматок шкіри,
пришитий до тканини. Перший належить нижньому одягу, другий — верхньому (плащу).
Текстильне виробництво у римський період було товарним, існував розподіл праці, великий розвиток
отримала торгівля. В ареалі культури ЧСМ прядіння та ткацтво залишалися домашніми виробництвами. Веретена входили до інвентарю жіночих поховань; поховання представниць високого соціального статусу супроводжувалися деталями веретен, виготовлених зі срібла (Данчени 371), їхня кількість подвоювалася або потроювалася. Мабуть, уявлення,
поширені в античному світі, сягаючи корінням у традиції патріархальної сім'ї, де мати родини мала
виступати організатором домашніх робіт, в тому числі прядіння, частково втрачені в I ст. н. е. з еволюцією ткацтва, появою спеціалізації, майстерень, торгівлі, у «варварському» світі продовжували існувати. Не виключено, що предмети, пов'язані з прядінням і швацькою справою наділялися магічними якостями, враховуючи знахідки голок разом з амулетами.
The remains of clothes from textile and leather
in some cases are saved in soil. According to the degree
of preservation they are divided on kept and lost
their original structure. We have information about
81 Chernyakhiv—Sintana-de-Mures Culture’s graves with findings of textile and leather, but only some of
the samples analyzed. According to the results of the analysis, textiles was made from floral (Odaya) and animal
origin: silk (Shishaki) and wool (the rest). Among the tested samples occurs woolen fabric with taffeta
and twill weave. The thread count for taffeta is 18—
22 thread/cm² and for twill weave is 11 thread/cm². On one of the samples a piece of the seam was found, on the
other a piece of leather sewn to the textile was found. The first supposedly belongs to the lower garment, the
second — to the upper garment (cloak). Textile manufacture in the Roman period was
trade, a division of labor existed, trade was developing. In the Chernyakhov—Sintana-de-Mures Culture
areal spinning and weaving evolved as home manufacture. The spindles were in the inventory of female
burials; burial of representatives of high social status were accompanied by details of spindles made of silver
(Dancheny 371), their number doubles or triples. Apparently, views, widespread in the ancient world,
rooted to the tradition of the patriarchal family, where the mother of family organized homework, including
spinning, partly lost in the 1st century AD with the evolution of weaving, the advent of specialization, workshops,
trade, «barbarian» world continued to exist. It is possible that subjects related to spinning and sewing
endowed with magical properties, taking into account the findings of the needles along with amulets.