У статті на матеріалах ґродських книг аналізується процес реформування судової системи Волинського воєводства під час першого безкоролів’я. Звертається увага на особливості такого джерела, як скарги, що й лягли в основу дослідження. Робиться висновок про те, що в результаті подій безкоролів’я започатковуються зміни традиційної ієрархізованої моделі влади, що зосереджувалася переважно в руках князів-старост, на іншу, де джерелом влади виступала сама шляхетська спільнота, – а чи, принаймні, фіксуються перші симптоми такої зміни. Князівська домінація в регіоні, схоже, отримала певну противагу у вигляді шляхетського загалу.
В статье на материалах гродских книг анализируется процесс реформирования судебной системы Волынского воеводства во время первого бескоролевья. Обращается внимание на особенности такого источника, как жалобы, которые легли в основу исследования. Делается вывод о том, что в результате событий бескоролевья происходят изменения традиционной иерархизированной модели власти, сосредоточенной преимущественно в руках князей-старост, на другую, где источником власти выступало само шляхетское сообщество, – или, во всяком случае, фиксируются первые симптомы таких изменений. Княжеская доминация в регионе, похоже, получила определенное противостояние в виде шляхетской корпорации.
The article provides analysis of reforms of the Volhynia palatinate court system during the First Interregnum. The study is based on the records of the Castle books (grods’ki knyhy). The author concentrates on the peculiarities of complaints as a basis for the research carried out and concludes that the Interregnum period resulted in transformation of the traditional hierarchic model of authority. The power was transferred from the princes, who used to hold the positions of local administrators (starosty), to the gentry community, or at least the first symptoms of these changes were being observed. The domination of the princes in the region presumably evoked a certain opposition in the gentry corporation.