В работе представлены результаты исследования остатков животных из погребений эпох неолита и энеолита Верхнего Дона. Наиболее часто встречаются кости медведя бурого, далее идут лиса и барсук. Также часто в погребениях встречаются кости лося, бобра и птиц. Выявлен ряд закономерностей в расположении остатков животных. Проведены морфометрические исследования зубов медведя. Согласно полученным данным, субфоссильные животные были крупнее, чем современный бурый медведь Европейской России, и сопоставимыми по размеру или крупнее, чем представители этого вида в позднем неоплейстоцене и голоцене Среднего Урала.
В роботі представлені результати дослідження залишків тварин з поховань епох неоліту та енеоліту Верхнього Дону. Найбільш часто зустрічаються кістки ведмедя бурого, далі йдуть лисиця та борсук. Також часто в похованнях зустрічаються кістки лося, бобра та птахів. Виявлений ряд закономірностей в розташуванні залишків тварин. Проведені морфо метричні дослідження зубів ведмедя. Згідно отриманим даним, субфосильні тварини були більші, ніж сучасний бурий ведмідь Європейської Росії, та співставимі за розміром або більші, ніж представники цього виду у пізньому неоплейстоцені та голоцені Середнього Уралу.
The results of the study of animal remains from burials of the Neolithic and Chalcolithic Upper Don. The most common bone belong to brown bear, followed by the fox and badger. Also found bones of moose, beaver and birds are often in graves. Several regularities in the distribution of animal remains in burials were identified. The morphometric studies of bear teeth carried out. According to preliminary data, subfossil animals were larger than the modern brown bear of European Russia, and comparable in size or larger than the specimens of this species during the Late Pleistocene and Holocene of the Middle Urals.