В статье акцентируется внимание на необходимости осуществления качественных
изменений в отношении отечественной археологической
науки (и ее носителей) к древним погребальным памятникам и погребенным там людям минувших эпох. По глубокому убеждению
автора оно должно оставаться строго научным по сути, но быть более ответственным,
гуманным и деликатным по содержанию.
У статті підіймаються нагальні питання морально-етичного характеру, що виникають при
археологічному дослідженні давніх поховальних
пам'яток. Автор наголошує на необхідності якісних змін у ставленні професійної археологічної науки
до давніх поховальних пам'яток та останків похованих там людей давніх епох. Їх вивчення має
залишатись науковим за сутністю, але бути більш
відповідальним, гуманним і делікатним за змістом. Зміни ці мають втілюватися у життя за кількома найбільш важливими напрямками, зокрема
– науково-дослідницькому, методичному, термінологічному, освітньо-навчальному, морально-етичному, психологічному, та духовному. Археологічні дослідження давніх поховальних пам'яток мають проводитись виключно за умови беззастережного,
відповідального і свідомого додержання моральних засад нашого суспільства.
The article highlights the current ethical questions
that spring up when archaeologists do their research
on the ancient funerary sites. The author asserts the
necessity of new changes inside of archaeological science.
They may have considered the personal attitude
of the professional archaeologists to the investigation
of the human remains during the excavations. On the one hand, their research has to be purely scientific.
On the other hand, we need to be more responsible and humane in our explorations. These changes have
to be put into practice due to several directions: research, methodological, terminological, educational,
ethical, psychological, and spiritual. Archaeological research of the ancient funerary
sites should be held only with the existing principles of our modern society.