Нe менш жорстоко, ніж з дорослими. Поводження з дітьми в радянській партизанській війні 1941–1944 рр. на прикладі України

Abstract

Cтаття розглядає нелюдську практику використання дітей у радянській партизанській війні в якості розвідників, учасників бойових дій, катів, виконавців диверсій, терактів, а також вбивства партизанами як дітей ворога, так і дітей лояльного до противника мирного населення та навіть дітей партизанів-соратників. Частина з подібних жахливих дій не була викликана оперативною необхідністю; усе це виходило за рамки законів і правил ведення війни. Подібні дії були санкціоновані владою, і ніхто з партизанських командирів не був покараний за подібне використання дітей, а десятиліттями після війни участь неповнолітніх в операціях возвеличувалася й героїзувалася офіційною пропагандою.

This article examines the inhuman practice of using children in the Soviet guerrilla war as scouts, combatants, sabotage, executioners, terrorists as well the killing of children by guerrillas – a enemy children or the children of the loyal to the enemy civilians, as well as children of partisan comrades. At least some of these monstrous acts were not caused by acute operational necessity, all this went beyond the laws and customs of war. Such actions were sanctioned by the authorities and none of the partisan commanders was punished for such abuse of children, and decades after the war the participation of minors in operations was lauded and heroized by official propaganda.