Твір Мелетія Смотрицького “Apologia” (1628) розглянуто як етапну подію в розвитку
української барокової прози. Його жанрова природа визначена взаємодією апологетичного
трактату й паломницьких записок. Опис розчарувань, пережитих автором під час паломництва
на елліністичний Схід, трансформується у відкриття динаміки духовного зростання у вимірах
власної життєвої дороги. Цей шлях уходить у художню свідомість автора як архетипна модель
подолання оман і зустрічі з Христом – “дорогою, і правдою, і життям” (Ін. 14:6).
Meletij Smotryc’kyj’s work “Apologia” (1628) is regarded as a landmark event in the development of
Ukrainian baroque prose. Its genre nature is defined by the interaction of apologetic treatise and pilgrim
notes. Description of frustration experienced by the author during his pilgrimage to the Hellenistic East
grows into discovering dynamics of spiritual growth within his own life course. This course becomes a
part of the artistic consciousness of the author, as the archetypal model of overcoming illusions and
approaching Christ – “the way and the truth and the life” (Jn. 14:6).
Произведение Мелетия Смотрицкого “Apologia”
(1628) рассматривается как этапное событие в развитии
украинской барочной прозы. Его жанровая природа
определяется взаимодействием апологетического трактата
и паломнических записок. Описание разочарований,
пережитых автором во время паломничества на
эллинистический Восток, трансформируется в открытие
динамики духовного роста в измерениях собственного
жизненного пути. Путь входит в художественное сознание
автора как архетипная модель преодоления заблуждений и
встречи с Христом – “путём и истиной и жизнью” (Ин. 14: 6).