У статті розглянуто концепт смерті, один із центральних у ліриці В. Стуса, зокрема періоду “Часу
творчості” та “Палімпсестів”, що трактується в літературознавстві переважно у філософському
(екзистенційному, буддистському) та біографічному (через обставини ув'язнення митця)
ракурсах. Однак смислова функціональність цього концепту, що розкривається у зв’язку з
не менш актуальними для поета концептами України й Бога, може бути інтерпретована й у
гендерно-психологічному модусі із залученням методологічного інструментарію гендерних,
постколоніальних студій та психоаналізу.
The paper explores the concept of death, one of the most significant in V. Stus’s lyrics, particularly in the
period of creating collections “The Time of Creation” and “Palimpsests”. In literary studies this concept is
mostly researched from philosophic (existential, Buddhist) and biographical (through the circumstances of
poet’s imprisonment) perspective. However, sense functionality of this concept in its relation to the concepts
of Ukraine and God, also very important in V. Stus’s lyrics, could be interpreted as well in psychological
and gender modus with methodological means of gender, postcolonial and psychoanalytical studies.
В статье рассматривается концепт смерти, один из центральных
в лирике В. Стуса, в частности периода “Времени творчества”
и “Палимпсестов”, который трактуется в литературоведении
преимущественно в философском (экзистенциальном,
буддистском) и биографическом (через обстоятельства заключения
поэта) ракурсах. Однако смысловая функциональность этого
концепта, раскрывающаяся в связи с не менее актуальными для
поэта концептами Украины и Бога, может быть интерпретирована
и в его гендерно-психологическом модусе с применением
методологического инструментария гендерных, постколониальных
студий и психоанализа.