У статті розглянуто набуток кількох прозаїків, творчість яких – поряд із творчістю Г. Квітки-Основ’яненка – становила ранній етап розвитку прози в новій українській літературі. Ідеться
переважно про твори маловідомі (М. Венгер, Х. Купрієнко, М. Костомаров) чи досі практично
невідомі (П. Довгоносенко, дві повісті С. Карпенка); увиразнено риси, які різнили їх від доробку
Г. Квітки-Основ’яненка та сприяли творенню тематичного і стильового розмаїття прози того часу.
The paper considers several short works of prose writers, whose creative work (beside by H.
Kvitka-Osnovyanenko’s one) formed the early stage of prose development in new Ukrainian literature.
Most of these works are little known (M. Venger, Kh. Kupriyenko, M. Kostomarov) or practically
unknown (P. Dovhonosenko, two stories by S. Karpenko). The researcher points out the traits that
were distinguishing in comparison with H. Kvitka-Osnovyanenko’s works and furthered the diversity
of themes and styles in the prose of those times.
В статье рассмотрено наследие нескольких
прозаиков, творчество которых – наряду с
творчеством Г. Квитки-Основьяненко – составляло
ранний этап развития прозы в новой украинской
литературе. Речь идет преимущественно о
произведениях малоизвестных (Н.Венгер,
Х.Куприенко, Н. Костомаров) или до сих пор
практически неизвестных (П. Довгоносенко, две
повести С. Карпенко); отмечены черты, которые
отличали их от творчества Г. Квитки-Основьяненко
и способствовали созданию тематического и
стилевого многообразия прозы того времени.