У статті розглядається комплекс джерел – акти останньої волі волинських міщанок, які
досі не потрапляли у дослідницьке поле українських істориків. Джерельну основу
дослідження склали 52 заповіти волинянок (повний перелік вміщено у Додатку № 1),
вписаних до міських книг Дубна, Ковеля, Олики, Рівного, Козлина, а також луцьких і
володимирських ґродських книг наприкінці ХVІ–ХVІІ ст. (шість текстів публікуються в
Додатку № 2).
Тестаменти засвідчують факт високої побожності більшості тогочасних городянок
Речі Посполитої. Жінки католицького визнання особливо серйозно переймалися проблемами вічного порятунку своєї душі, призначаючи для цього певні кошти і вказуючи
шляхи або способи їх пошуку. У містах Волині заможні жінки виділяли кошти готівкою
(зіставні з сумами, які відписували шляхтянки), тоді як пересічні міщанки гроші на ці
цілі вишукували в різний спосіб, наприклад: розпродаючи майно, домашню худобу,
записуючи частину спадку, або покладались у цьому на своїх рідних, не вказуючи
жодних сум. Зміст деяких тестаментів засвідчує безпосередню участь жінок у процесі
записування актів останньої волі.
Попри невелику кількість збережених тестаментів міщанок ранньомодерної Волині,
ці документи мають високу джерелознавчу цінність. Вони відзначаються своєю докладністю, містять чимало інформації про матеріальний стан тестаторок, їхню релігійність/побожність, деякі з них віддзеркалюють емоційний стан і долі жінок, ситуацію в
родинах, ставлення до шлюбних партнерів. Порівняно із заповітами чоловіків, жіночі
яскравіше та виразніше демонструють особистісний аспект, відчуття страху і побоювання у переддень смерті за стан своєї душі та долю дітей і є цікавими джерелами до
історії ментальності тогочасних людей.
The article explores a complex of last wills and testaments of Volhynian urban women
that had not yet been studied by Ukrainian historians. The present research is based on 52
Volhynian testaments (the full list included in Appendix 1) from the town records of Dubno,
Kovel, Olyka, Rivne and Kozlyn, as well as Lutsk and Volodymyr castle records of the late
16th through the 17th century (five texts published in Appendix 2).
Testaments demonstrate the pervasive piety of the majority of female urbanites of the
Polish-Lithuanian Commonwealth of the time. Catholics were particularly preoccupied with
spiritual salvation, setting aside money for it and indicating how salvation was to be attained.
In Volhynian towns, rich women set aside cash (the sums were comparable to those left by
gentry women), whereas average ladies procured the costs in various ways, for example,
selling off their property or livestock, signing over a part of their inheritance or relying on their
relatives without stating the sums. Some testaments indicate that women were directly involved
in penning their last will.
Despite the fact that few testaments of early modern female Volhynian urban dwellers
survived, these documents are crucial sources. These meticulous records contain a plethora of
information about the financial situation of these women, their piety, sometimes even their
emotional state and fates, their family situation and relationship with their spouses. Women’s
testaments demonstrate a personal dimension, fears and anxiety about one’s soul and children
before death more amply than men’s testaments. They are interesting sources that shed light on
the mentality of the people of the time.
