Статтю присвячено пошуку рольового місця сучасного українського репертуарного театру у закріплених нормативними актами креативних індустріях, які мають стати рушійною силою у національній економіці.
Щоб така сила «запрацювала» повинен відбутися процес індустріалізації, супутниками якого стають спеціалізація, раціоналізація та стандартизація. Представляється, що напрацювання стандартів, як високоякісних зразків для наслідування, у театральній справі повинно стати прерогативою репертуарних театрів.
З метою аналізу процесу індустріалізації театральної справи в статті запропоновано математичну модель галузі, що спирається на теорію систем соціальної дії Толкотта Парсонса. Математичний опис галузі дано у вигляді системи нелінійних диференційних рівнянь першого порядку. В якості домінуючих факторів-невідомих в цих рівняннях містяться економічна, організаційна, ментальна та соцієтальна складова внутрішнього середовища галузі. Всі перелічені складові взаємодіють із відповідними інституціями у зовнішньому середовищі галузі і вони всі притаманні саме репертуарним театрам, які працюють із глядачем на постійній основі. Формалізований опис містить у собі параметр управління під назвою креативність або інноваторство, який відображає комплекс особових характеристик керівництва галузі та його оточення. Аналіз поведінки моделі суттєво спрощується при припущенні, що серед факторів-невідомих найбільш впливовими на інтегральні результати діяльності галузі є економічна та організаційна складові. За таких умов достатньо залишити лише два відповідні диференційні рівняння. Це дозволяє достатньо строго довести, що саме організаційна культура, трудовий менталітет, в якому повинне бути місце такій людській якості як креативність, або інноваційність, або підприємливість є всеохоплюючим, домінуючим фактором індустріалізації театральної справи.
Статья посвящена поиску ролевого места современного украинского репертуарного театра в закрепленных нормативными актами креативных индустриях, которые должны стать движущей силой в национальной экономике.
Чтобы такая сила «заработала», должен состояться процесс индустриализации, спутниками которого становятся специализация, рационализация и стандартизация. Представляется, что наработки стандартов, как высококачественных образцов для подражания, в театральном деле должно стать прерогативой репертуарных театров.
С целью анализа процесса индустриализации театрального дела в статье предложена математическая модель отрасли, которая опирается на теорию систем социального действия Толкотта Парсонса. Математическое описание отрасли дано в виде системы нелинейных дифференциальных уравнений первого порядка. В качестве доминирующих факторов-неизвестных в этих уравнениях содержатся экономическая, организационная, ментальная и социетальная составляющая внутренней среды отрасли. Все перечисленные составляющие взаимодействуют с соответствующими институтами во внешней среде отрасли и они все присущи именно репертуарным театрам, которые работают со зрителем на постоянной основе. Формализованное описание включает в себя параметр управления под названием креативность или инноваторство, который отражает комплекс личностных характеристик руководства отрасли и его окружения. Анализ поведения модели существенно упрощается при предположении, что среди факторов-неизвестных наиболее чувствительными в интегральных результатах деятельности отрасли является экономическая и организационная составляющие. При таких условиях достаточно оставить только два соответствующих дифференциальные уравнения. Это позволяет достаточно строго доказать, что именно организационная культура, трудовой менталитет, в котором должно быть место такого человеческого качества как креативность, или инновационность, или предприимчивость является всеобъемлющим, доминирующим фактором индустриализации театрального дела.
The paper is devoted to defining the role of the contemporary Ukrainian repertory theater in the enshrined legislatively creative industries which should become the driving force in the national economy.
For this force to “kick into high gear”, the process of industrialization should be activated, accompanied by specialization, rationalization and standardization. It is assumed that the development of standards, as high-quality models to emulate, in the theatrical business should become the prerogative of repertory theaters.
In order to analyze the process of theatrical business industrialization, the paper proposes a mathematical model of the industry, based on the Tolkott Parsons theory of social action systems. The mathematical description of the industry is given in the form of a system of nonlinear differential equations of the first order. In these equations, the dominant unknown factors are economic, organizational, mental, and societal components of the industry’s internal environment. All of these components interact with the relevant institutions in the external environment of the industry, all of them being inherent in the repertory theaters that deal with the spectators on an ongoing basis. The formalized description includes a management parameter called ‘creativity’ or ‘innovation’, which reflects the complex of personal characteristics of the management of the industry and their environment. The analysis of the behavior of the model is significantly simplified under the assumption that among the unknown factors the most influential for the integral results of the industry are the economic and organizational components. Under these conditions, it is sufficient to leave only two corresponding differential equations. This allows us to prove quite rigorously that it is the organizational culture, the labor mentality that should provide such a human quality as creativity, or innovation, or entrepreneurship, being a comprehensive, dominant factor in the industrialization of theatrical business.
