У статті на основі порівняння різночасових записів фольклорних прозових наративів (І половина
ХVІІІ – початок ХІХ ст.) простежено процес міфологізації образів запорозьких козаків в уявленнях їх
сучасників (самих січовиків) та нащадків (мешканців Степової України). Згідно зі спостереженнями
автора, у давніших записах наявні лише елементи сакралізації окремих постатей, переважно
ватажків гайдамацьких загонів, курінних та кошових отаманів. У пізніших – усна традиція всіх членів
козацької спільноти наділяє рисами міфологічних героїв та казкових персонажів.
Comparing the records of the folklore prose narrations of different times (the first half of the 18th –
early 19th cent.) the author follows the process of mythologizing Zaporozhian Cossacks images
in the minds of their contemporaries (the Sich inhabitants themselves) and their descendants
(inhabitants of the Steppe Ukraine). According to the author’s observations, earlier records contain
only the elements of sacralization of individual characters, mainly the leaders of haydamak
groups, kurin otamans and commanders of Cossack camp. In later records the oral tradition
imparts to all members of Cossack community the features of mythological heroes and fairy tales
characters.
Автор статьи на основании сравнения разновременных
записей фольклорных прозаических нарративов
(І половина ХVІІІ – начало ХХ вв.) прослеживает
процесс мифологизации образов запорожских козаков
в представлениях их современников (самих сечевиков)
и потомков (жителей Степной Украины). Согласно
наблюдениям автора, в самых первых записях имеются
лишь элементы сакрализации отдельных личностей,
преимущественно вожаков гайдамацких отрядов,
куренных и кошевых отаманов. В более поздних – устная
традиция всех членов козацкой общины наделяет чертами
мифологических героев и сказочных персонажей.