Особенности формирования композитной системы полиметилсилоксан/кремнезем/вода в присутствии поверхностно активного вещества - декаметоксина

Abstract

Методом низкотемпературной ¹Н ЯМР спектроскопии изучено связывание воды в гидратированных порошках полиметилсилоксана (ПМС), кремнезема и композитной системе ПМС/SiO₂/декаметоксин/Н₂О. Показано, что при заполнении межчастичных зазоров ПМС способом гидроуплотнения межфазная энергия воды в межчастичных зазорах гидрофобного ПМС при одинаковой гидратированности вдвое превосходит межфазную энергию воды в гидрофильном кремнеземе. В композитной системе ПМС/SіO₂/декаметоксин/ Н₂О происходит неаддитивный рост энергии связывания воды, который, вероятно, обусловлен формированием под влиянием механической нагрузки в присутствии воды микрогетерогенных участков, состоящих преимущественно из гидрофобной и гидрофильной компонент. Таким образом, с помощью механических нагрузок, а также путем добавления поверхностно активного вещества, можно управлять адсорбционными и гидратными свойствами композитных систем.

Методом низькотемпературної ¹Н ЯМР спектроскопії вивчено зв’язування води в гідратованих порошках поліметилсилоксану (ПМС), кремнезему та композитній системі ПМС/SiO₂/декаметоксин/Н₂О. Показано, що при заповненні міжчастинкових зазорів ПМС способом гідроущільнення міжфазна енергія води в міжчастинкових зазорах гідрофобного ПМС при однаковій гідратованості вдвічі перевищує міжфазну енергію води в гідрофільному кремнеземі. У композитній системі ПМС/SiO₂/декаметоксин/Н₂О відбувається неаддитивне зростання енергії зв’язування води, яке, ймовірно, обумовлене формуванням під впливом механічного навантаження в присутності води мікрогетерогенних ділянок, що складаються переважно з гідрофобної та гідрофільної компонент. Таким чином, за допомогою механічних навантажень, а також шляхом додавання поверхнево активної речовини, можна керувати адсорбційними та гідратними властивостями композитних систем.

The method of low-temperature ¹Н NMR spectroscopy is used to study the binding of water in hydrated powders of polymethylsiloxane and silica and in the composite system PMS/SiO₂/decametoxine/Н₂О. It is shown that, when filling interparticle gaps in the PMP by the method of hydro-seaming, the interfase energy of water in the interparticle gaps of a hydrophobic PMS with the same hydration is twice the interphase energy of water in hydrophilic silica. In the composite system PMS/SiO₂/decametoxine/Н₂О, there is a nonadditive increase in the energy of water binding, which is probably due to the formation of the effect of mechanical loading in the presence of water microheterogeneous areas consisting predominantly of hydrophobic and hydrophilic components. Thus, by means of mechanical loads, as well as by adding a surfactant, it is possible to control the adsorption and hydration properties of composite systems.