У статті досліджується правове значення висновку органів місцевого самоврядування у цивільному процесі, проаналізовані думки науковців з цього питання та ступінь його врегульованості у законодавстві України. Розглянуті точки зору, відповідно до яких висновок органу місцевого самоврядування не є доказом у цивільному процесі, або є доказом лише в деяких випадках, прирівнюється до висновку експерта, до письмового доказу, або ж виступає як самостійний засіб доказування. Зроблені власні висновки та запропоновані доповнення до цивільно-процесуального законодавства, які б заповнили існуючу прогалину з визначення правової природи висновку.
Legal value of the conclusion of local self-government bodies in the civil procedure is studied in the article. Different opinions of the researchers on this issue and the degree of its regulation in the legislation of Ukraine have been analyzed in order to reach that aim. The points of view, according to which local self-government body conclusion is not a kind of proof in the civil procedure, or is considered the proof only in certain cases, or is analogized with the conclusion of expert or with the written proof, or is considered the independent means of evidence, are selected and examined. Own conclusions are made and an amendment of the civil procedural legislation, which could fill the existing gap concerning the definition of the legal nature of the conclusion, is offered.
В статье исследуется правовое значение заключения органов местного самоуправления в гражданском процессе, проанализированы публикации ученых по этому вопросу и степень его разработки в законодательстве Украины. Рассмотрены точки зрения в соответствии с которыми заключение органа местного самоуправления не является доказательством в гражданском процессе, или является доказательством лишь в некоторых случаях, приравнивается к выводу эксперта, к письменному доказательству, или же выступает как самостоятельное средство доказывания. Сделаны собственные выводы и предложены дополнения к гражданско-процессуальному законодательству, которые бы заполнили существующий пробел из определения правовой природы заключения.
