Рассматривается особенность жизни, живого, организмов с позиций принципиальных различий живого и неживого. В этом плане живое от неживого отличается наличием переносимой с одного носителя на другой информации. В то время как у неживого его информация неотделима от носителя, неразрывно совмещена с ним в живом все его материальные носители разрушаются и исчезают бесчисленное количество раз, а информация (и только информация) передается бесконечно. Но для того чтобы информация переписывалась, нужна система обеспечения. Поскольку же живое (тоже в отличие от неживого, но уже по функциональному признаку) отличается самопостроением, самосозданием себе подобного из себе неподобного, то отделимая, переносимая информация живого несет в себе всю информацию на все такое само-... И концептуально жизнь — это способ существования информации, но не вообще, а такой, которая состоит из информации на воссоздание систем обслуживания этой информации, обеспечения всех процессов само..., взаимодействий с окружением, а также программ правильного включения всех систем. И каждый индивид в плане информации является информационно замкнутой системой. Для исправлений ошибок в информационной системе организма (которая записана на ДНК как ее, информации, материальном носителе) нужен эталон. Информация индивидуума как информационно-закрытой системы является для самой себя эталоном. Но как любая замкнутая система организм и его информационный эталон неизбежно деградируют В поколениях такая информационно-закрытая система становится информационно-открытой, а в виде Биосферы — еще и самоусложняющейся (при формальной закрытости).
The principal differences between the «living» and «non-living», are discussed taking into account the specific features of life, the «living» and an organism. In this aspect, the «living» differs from the «non-living» by the existence of information transferred from one carrier to another. While in the «non-living» its information is inseparable from the carrier, in the «living» all the material carriers get destroyed and disappear countless times, but the information and the only information) is transferred endlessly. However, the providing system is necessary for the information to be re-written. Because the «living» (in contrast to the «non-living» again, but this time in relation to a functional characteristic) differs by self-assembly, self-creation of the alike to itself out of the «unlike», the separable information of the «living» includes in itself all the information concerning «self» processes. Conceptually, the life is the way of the information existence, not in a general sense, but meaning the information aimed at the reconstruction of the systems serving for this information, for supplying every «self» process and the interactions with environment, as well as the programs for correct switching on all the systems. To correct the mistakes in the organism information system (written in DNA as its material carrier), a standard is needed. The information of an individual, being informationally closed system, is the standard by itself. However, like any closed system, an organism and its information standard inevitably degrade. In generations such informationally closed system becomes informationally open and moreover, in case of Biosphere - self-complicating (being formally closed).
Розглядаються особливості життя, живого, организмів з позицій принципових відмінностей живого і неживого. В цьому сенсі живе від неживого відрізняється наявністю інформації яку можна переносити з одного носія на інший. У той час як у неживого його інформація невіддільна від носія, нерозривно поєднана з ним, у живому всі його матеріальні носії руйнують ся і зникають незліченну кількість раз, а інформація (і лише інформація) передасться безкінечно. Але для того щоб інформація переписувалася, потрібна система забезпечення. Оскільки живе (також на відміну від неживого, але вже за функціональною ознакою) відрізняється здатністю до самопобудови, самостворення собі подібного із себе неподібного, то інформація живого, яка відділяється і переноситься, несе в собі всю інформацію на все таке само-.... І концептуально життя — це спосіб існування інформації, але не взагалі, а такої, що складається з інформації на відтворення систем обслуговування цієї інформації, забезпечення усіх процесів само..., взаємодії з оточенням, а також програм правильного включення усіх систем. І кожний індивід стосовно інформації є інформаційно замкнутою системою. Для виправлення помилок в інформаційній системі організми (яка записана на ДНК як її, інформації, матеріальному носієві) потрібен еталон. Інформація індивідуума як інформаційно-закритої системи є сама собі еталон. Але як будь-яка замкнена система організм і його інформаційний еталон неухильно деградують. У поколіннях така інформаційно-закрита система стає інформаційно-відкритою, а у вигляді Біосфери — ще й такою, що самоускладнюсться (при формальній закритості).
