Денатурация ДНК при старении створок бобов сои

Abstract

Выявлено, что в процессе старения створок бобов сои (Glycine max L., Men.) олигонуклеосомной фрагментации не наблюдается и суммарная ДНК представлена высокополимерными фрагмента­ ми одинаковой молекулярной массы, которые, однако, по мере дегидратации и разрушения хлоропластов подвергаются частичной денатурации. Полученные данные свидетельствуют в пользу концепции о старении створок бобов сои как формы программированной клеточной гибели (ПГК) и о дифференциальных процессах деградации ДНК при ПГК в онтогенезе растений.

During senescence of pod valve of soybean (Glycine max L., Merr.) no olygonucleocomic DNA fragmentation is observed and total DNA is present as high polymeric fragments with an equal molecular mass, which, nevertheless, are subjected to partial denaturation in the course of dehydration and chlorophyll disruption. These data are in favour of a conception that senescence of soybean pod valve may be considered as some form of programmed cell death (PCD). Also, they evidence the differential processes of DNA degradation during the plant ontogenesis PCD.

Виявлено, шр у процесі старіння стулок бобів сої (Glycine max L, Merr.) олігонуклеосомної фрагментації не спостерігається і сумарна ДНК представлена високополімерними фрагмента­ ми однакової молекулярної маси, які, однак, по мірі дегідра­тації і руйнування хлоропластів частково денатурують. От­римані дані свідчать на користь концепції про старіння стулок бобів сої як форми програмованої загибелі клітин (ПЗК), а також про диференційні процеси деградації ДНК при ПЗК в онтогенезі рослин.