Стаття присвячена аналізу дипломатичних зусиль Святого Престолу у справі урегулювання міжнародних конфліктів в роки понтифікства Івана Павла ІІ. Конфлікторегулюючв активність Святого Престолу розглядається на прикладі трьох криз – аргентино-чилійського конфлікту 1978-1979 років, війни в Персидській затоці 1990-1991 роках і військових конфліктів, які супроводжували розвал Югословії (1990-то роки).
Статья посвящена анализу дипломатических усилий Святого Престола в деле урегулирования международных конфликтов в годы понтификата Иоанна Павла ІІ. Конфликторегулюющая активность Святого Престола рассматривается на примере трех кризисов – аргентино-чилийского конфликта 1978-1979 гг., войны в Персидском заливе 1990-91 гг. и военных конфликтов, сопровождавших развал Югославии (1990-е гг.).
The article is an attempt to analyze the role of Holy See’s diplomacy in conflict resolution grounded upon three cases: dispute between Argentina and Chile over the Beagle Channel border 1978-79; Gulf crisis 1990-91 and military conflicts followed the collapse of Yugoslavia in 1990-th.