Статья посвящена идеологическим измерениям вероучения современного исламского традиционализма (ас-салафийя), в частности проблемам взаимодействия категорий «национальное» (кавми) и «религиозное» (дини). На основании первоисточников, в частности сборников фатв, исследуются главные традиционалистические оценки проявлений национального самосознания. Автор считает, что в вопросах соотношения ислама и инокультурного сознания традиционализм демонстрирует относительную изворотливость, что даѐт возможность этому направлению ислама увеличивать количество своих последователей в различных странах мира.
This article is dedicated to the ideological dimensions of the Modern Islamic Traditionalistic belief, in particular to the problems of cooperation between the categories of “national” and “religious”. Using a primary sources (for instance, fatwas), major traditionalistic trends are dealing with a national self-consciousness are studied. The author supposes that issue of relationships between Islam and other cultural mind in Islamic Traditionalism shows some degree of flexibility. Such phenomenon allows to this school of Islam to increase a quantity of its followers all over the world.
Статтю присвячено ідеологічним вимірам віровчення сучасного ісламського традиціоналізму (ас-салафійя), зокрема проблемам взаємодії категорій «національне» (кавмі) та «релігійне» (діні). На основі першоджерел (зокрема, збірників фатв) досліджуються головні традиціоналістичні оцінки виявів національної самосвідомості. Автор стверджує, що у питаннях співвідношення ісламу та іншокультурної свідомості традиціоналізм демонструє відносну гнучкість, яка дозволяє цьому витлумаченню ісламу збільшувати кількість своїх прихильників у різних частинах.