Сумарну плазмідну ДНК, виділену за допомогою лужної денатурації і нагрівання лізатів міцелію, очищено в східчастому градієнті щільності хлористого цезію і розділено на дві фракції електрофорезом у гелі звичайної і легкоплавкої агарози. Рестрикційний аналіз фракцій ДНК показав наявність двох плазмід pSG1912-I і pSG1912-2, розміри яких становлять 10,3 і 22,4 тис. пар нуклеотидів відповідно. Обидві плазміди стабільно виділяються із штамів стрептоміцета з різними рівнями споруляції та синтезу ландоміцину Е.
Из мицелия трех штаммов Streptomyces globisporus 1912, отличающихся интенсивностью споруляции и уровнем образования антибиотика ландомицина Е, выделены две многокопийные плазмиды pSG1912-l и pSG1912-2 размерами 10,3 и 22,4 тыс. пар нуклеотмдов соответственно. Определено количество сайтов узнавания для рестриктаз Bglll, КрпІ, PvuII и SacI на молекулах ДНК плазмид.
Two plasmids pSG1912-1 (10,3 kb) and pSG1912-2 (22,4 kb) were isolated from mycelium of three Streptomyces globisporus strains differing in the level of sporulation and landomycin E production. The number of restriction sites for endonucleases Bglll, Kpnl, PviJI and Sad was determined in both plasmid molecules.