Aim. To investigate the influence of carbonyl/oxidative stress induced by glyoxal, methylglyoxal and hydrogen peroxide on the survival of Saccharomyces cerevisiae, defective for different parts of TOR- signaling pathway, grown on glucose or fructose. Methods. The assessment of number of colony-forming units to determine the yeast reproductive ability. Results. It was shown that at certain concentrations the mentioned above toxicants caused an increase in yeast survival, indicating the hormetic effect. Conclusions. The TOR signaling pathway is involved in the hormetic effect, but it is specific for each strain and depends on the type of carbohydrate in the incubation medium.
Мета. Дослідити вплив карбонільного/оксидативного стресу, індукованого гліоксалем, метилгліоксалем та пероксидом водню, на виживання штамів S. cerevisiae, дефектних за різними ділянками TOR-сигнального шляху, за умов їхнього росту у середовищі із глюкозою чи фруктозою. Методи. Оцінка репродуктивної здатності методом визначення кількості колонієутворювальних одиниць. Результати. Показано, що у певних концентраціях дія вищезазначених агентів викликає підвищення рівня виживання. Це свідчить про наявність горметичного ефекту. Висновки. Шлях TOR залучений до горметичного ефекту всіх використаних токсикантів, проте наявність даного ефекту є специфічною для кожного штаму та залежить від типу вуглеводу у середовищі інкубації.
Цель. Исследовать влияние карбонильного/окислительного стресса, индуцированного глиоксалем, метилглиоксалем и пероксидом водорода, на выживание штаммов Sассharomyces cerevisiae, дефектных по разным участками TOR-сигнального пути, в условиях их роста в среде с глюкозой или фруктозой. Методы. Оценка репродуктивной способности в результате определения количества колоний-образующих единиц. Результаты. Показано, что в определенных концентрациях действие вышеупомянутых агентов вызывает повышение уровня выживания, что свидетельствует о наличии горметического эффекта. Выводы. Путь TOR вовлечен в горметический эффект всех использованных токсикантов, однако наличие данного эффекта является специфическим для каждого штамма и зависит от типа углевода в среде инкубации.