В експериментах було використано 154 нелінійних білих щури масою 120–200 г. Операцію з невротомії сідничого нерва здійснювали на рівні верхньої третини стегна правої кінцівки. Всі операції проводили під тіопенталовим наркозом. У процесі регенерації сідничого нерва реакція лімфатичної системи проявляється у комплексі морфофункціональних змін. У ранні строки визначено гіпоплазію лімфоїдної тканини за рахунок підвищеної концентрації інгібіторів лімфоцитопоезу– кортикостероїдних гормонів. Реакція деаферентованого підколінного лімфатичного вузла в ранні строки (1–3-я доба) характеризується збільшенням розмірів вузла за рахунок поширеної інфільтрації еритроцитами і деструктивно зміненими нейтрофілами. На 5-ту та 10-ту добу досліду спостерігалися відновлювальні процеси в складі паренхіми вузла. Інтенсивний розвиток імунної реакції відбувається на 10-ту добу після денервації. У більш пізні строки (21-ша доба) помічено збільшення кількості тканинних базофілів та зменшення чисельності лімфоїдних вузликів у кірковій речовині, що може свідчити про початкові процеси реінерваціїта послаблення імунної відповіді на денервацію кінцівки. Після невротомії у паренхімі пахвинних лімфатичних вузлів помічено зростання чисельності лімфоїдних вузликів зі світлим центром, потовщення капсули і підвищення кількості клітин плазмоцитарного ряду. Такі морфологічні зміни характерні для регіонарних лімфатичних вузлів після їх антигенної стимуляції. Це є підтвердженням проходження аутоімунної реакції на пошкодження периферійного нерва.
В экспериментах использованы 154 нелинейные белые крысы массой 120–200 г. Операцию по невротомии седалищного нерва проводили на уровне верхней трети бедра правой конечности. Все операции осуществляли под тиопенталовым наркозом. В процессе регенерации седалищного нерва реакция лимфатической системы определяется комплексом морфофункциональних изменений. В раннем периоде изменения проявляется в уменьшении площади большинства структурных компонентов регионарных лимфоузлов, гипоплазии лимфоидной ткани. Как считается, эти процессы являются результатом избыточного содержания в организме кортикостероидов, тормозящих лимфоцитопоэз. Реакция деафферентированного подколенного лимфатического узла в ранние сроки (1–3-й сут) проявляется в увеличении размеров узла за счет усиленной инфильтрации эритроцитами и деструктивно измененными нейтрофилами. На 5-е и 10-е сут опыта отмечались восстановительные процессы в составе паренхимы узла. Интенсивное развитие иммунной реакции, вероятно, осуществляется на 10-е сут после денервации. В более поздние сроки (21-е сут) наблюдалось увеличение количества тканевых базофилов и уменьшение лимфоидных узелков в корковом веществе, что, возможно, является свидетельством начальных процессов реиннервации и снижения иммунного ответа на денервацию конечности. После невротомии на ранних этапах исследования в паренхиме паховых лимфатических узлов возникают деструктивные изменения под влиянием кортикостероидов. На 5–10-е сут в паренхиме этих узлов наблюдается увеличение количества лимфоидных узелков со светлым центром, утолщение капсулы и повышение количества клеток пяазмоцитарного ряда. Подобные морфологические изменения характерны для регионарных лимфатических узлов после их антигенной стимуляции. Это является подтверждением существования аутоиммунной реакции на повреждение периферического нерва.
The right sciatic neurotomy was carried out on white rats (120–200 g) under thiopental anesthesia. The lymphatic system responded by a number of morphofunctional changes at sciatic nerve regeneration. The analysis of the results obtained proved, that in the early period, the size of regional lymph nodes reduced and the lymphoid tissue hypoplasia occured. These changes resulted from the excessive content of cor-ticosteroids inhibiting tymphocytopoesis. Popliteal lymphatic nodes were denervated. This led to the increase of the nodes size, due to the intensive infiltration by the erythrocytes and neutrophils. A strong immune reaction was observed 10 days after the neurotomy. Inguinal lymphatic nodes reacted to the denervation by morphological changes which are characteristic of stimulation by an antigen, possibly mielin. Later the size of the majority of the nodes structural components increased, reaching the control level.
