Translocations involving human immunoglobulin heavy chain (IGH) locus are implicated in different leukaemias and lymphomas, including multiple myeloma, mantle cell lymphoma, Burkitt’s lymphoma and diffuse large B cell lymphoma. We have analysed published data and identified eleven breakpoint cluster regions (bcr) related to these cancers within the IgH locus. These ~1 kbp bcrs are specific for one or several types of blood cancer. Our findings could help devise PCR-based assays to detect cancer-related translocations, to identify the mechanisms of translocations and to help in the research of potential translocation partners of the immunoglobulin locus at different stages of B-cell differentiation.
Транслокації за участі локуса важкого ланцюга гена імуноглобулінів відіграють певну роль в онкогенезі багатьох лімфом і лейкемій, серед яких множинна мієлома, лімфома мантійної зони, лімфома Беркітта та дифузна В-клітинна лімфома. На основі аналізу опублікованих даних ми виділили 11 областей, у яких відбу- ваються транслокації, що призводять до вищезгаданих лімфом і лейкемій. Кожна з таких областей (розміром приблизно 1000 пар нуклеотидів) може брати участь у транслокаціях, які спричиняють один або декілька типів раку. Отримані результати можна використовувати при розробці діагностики транслокацій, які ви- кликають рак крові, а також при ідентифікації потенційних транслокаційних партнерів локуса важкого ланцюга гена імуно- глобулінів на різних стадіях диференціювання В-лімфоцитів.
Транслокации с участием локуса тяжелой цепи гена иммуноглобулинов играют определенную роль в онкогенезе многих лимфом и лейкемий, включая множественную миелому, лимфому мантийной зоны, лимфому Беркитта и диффузную В-клеточную лимфому. На основе анализа опубликованных данных мы выделили 11 об- ластей, в которых происходят транслокации, приводящие к вышеупомянутым лимфомам и лейкемиям. Каждая из таких областей (размером примерно 1000 пар нуклеотидов) может участвовать в транслокациях, являющихся причиной одного или нескольких типов рака. Полученные результаты можно использовать при разработке диагностики транслокаций, вызывающих рак крови, а также при идентификации потенциальных транслокационных партнеров локуса тяжелой цепи гена иммуноглобулинов на разных стадиях дифференцировки В-лимфоцитов.
