Мета. Дослідити вплив рослинного екстракту (РЕ) щучки дернистої (Deschampsia caespitosa L.) і війника наземного (Calamagrostis epigeios L.) та його компонентів – похідних кверцетину – на синтез ДНК і РНК, а також порівняти їхні антивірусні властивості. Методи. Тест-системи: модельна транскрип- ційнa система бактеріофага Т7 (РНКП Т7), полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР); моделі грипозної і герпетичної інфекцій та модель вірусу гепатиту С. Результати. Встановлено, що РЕ, його мажорний (7, 3'-диметоксикверцетин, ДМК) і мінорний (5,7,3',4'-тетраметоксикверцетин, ТМК) компоненти ефективно інгібують синтез РНК у системі РНКП Т7 із значеннями ІС50 0,07; 4 і 1 мкг/мл відповідно. Згадані агенти повністю пригнічують ПЛР: відповідні величини ІС90 становлять 8, 30 і 40 мкг/мл для РЕ, ТМК і ДМК. Усі досліджені препарати виявляють високу множинну антивірусну активність проти вірусів РНК і ДНК. Висновки. Противірусна активність РЕ, вірогідно, зумовлена сукупною дією його компонентів, у тому числі ТМК і ДМК. Зважаючи на багатомішенний профіль останніх, можна припустити. що механізм противірусної дії досліджуваних агентів визначається, серед іншого, блокуванням вірусних ферментативних систем синтезу РНК і ДНК.
Цель. Исследовать влияние растительного экстракта (РЭ) щучки дернистой (Deschampsia caespitosa L.) и вейника наземного (Calamagrostis epogeios L.) его компонентов – производных кверцетина – на синтез ДНК и РНК, а также сравнить их антивирусные свойства. Методы. Тест-системы: модельная транскрип- ционная система бактериофага Т7 (РНКП Т7), полимеразная цепная реакция (ПЦР); модели гриппозной, герпетической инфекций и модель вируса гепатита С. Результаты. Установлено, что РЕ, его мажорный (7,3'-диметоксикверцетин, ДМК) и минорый (5,7, 3',4'-тетраметоксикверцетин, ТМК) компоненты эффективно ингибируют синтез РНК в системе РНКП Т7 со значениями ІС50 0,07; 4 и 1 мкг/мл соответственно. Изученные агенты полностью угнетают ПЦР: значения ІС90 составляют соответственно 8, 30 и 40 мкг/мл для РЕ, ТМК, ДМК. Все исследованные препараты показывают высокую множественную антивирусную активность против РНК- и ДНК-содержащих вирусов. Выводы. Противовирусная активность РЕ, вероятно, обусловлена совокупным действием его компонентов, в том числе ТМК и ДМК. Учитывая многомишенный профиль последних, можно предположить, что механизм противовирусного действия исследованых агентов определяется, среди прочего, блокированием вирусных ферментативных систем синтеза ДНК и РНК.
Aim. To investigate influence of the Deschampsia caespitosa L. and Calamagrostis epogeios L. herbal extract (HE) and its main components – quercetin derivatives – on the DNA and RNA synthesis; to per- form comparative analysis of their antiviral activities. Methods. The model transcription system of bacteriophage T7 (RNAP T7) and polymerase chain reaction (PCR) were used as test systems. For antiviral studies there were employed models of influenzal and herpetic infections and hepatitis C. Results. It was shown, that HE, its major component 7, 3'-dimetoxyquercetin (DMQ) its minor component 5,7,3',4'-tetrametho- xyqeercetin (TMQ) effectively inhibited the RNA synthesis in the RNAP T7 system with the corresponding values of IC50 – 0.07, 4 and 1 µg/ml. Minimal concentrations of the agents IC90, completely inhibiting PCR, were – 8, 30 and 40 µg/ml for HE, TMQ and DMQ, accordingly. All the studied preparations revealed high multiple antiviral activities against the RNA- and DNA-containing viruses. Conclusions. Antiviral activity of the herbal extract is likely determined by the combined action of its components, TMQ and DMQ including. Bearing in mind multi-target profile of quercetin derivatives, an assumption may be made, that antiviral mechanism of the agents studied consists in blocking of enzymatic systems of the RNA and DNA synthesis.
