Антивірусна активність α(1→2, 1→3, 1→)- і β(1→3, 1→4)-зв'язаного дріжджових мананів у рослинах тютюну в помірних концентраціях (10—100 мкг/мл) залежить від наявності природного механізму локалізації інфекції вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ). Активність полісахаридів блокується в присутності заміщених моносахаридів, зокрема, α-метил-О-глікозиду та α-метил-D-манозиду. З іншого боку, α-метилглікозиди блокують локалізацію інфекції та розвиток локальної і системної індукованої стійкості рослин до повторної інокуляції ВТМ. Це явище має місце в рослинах Nicotiana tabacum і Datura stramonium, які реагують на дріжджові манани активацією захисних механізмів, але не в рослинах Gomphrena globosa, малочутливих до них. Одержані дані узгоджуються з припущенням щодо регуляторної ролі глікомоно- та глікополімерів і специфічних до них лектинів у реалізації стійкості рослин до вірусів.
The antiviral activity of yeast mannans with. α(1→2, 1→3, 1→6) and β(l→3, 1→4) glycoside linkages at moderate concentration depends on the natural mechanism of tobacco mosaic virus (TMV) infection localization in tobacco plants. The polysaccharides activity is blocked in the presence of monosaccharides, in particular α-methyl-D-glucoside and α-methyl-D-mannoside. On the other hand, α-methyl-gtycosides block the localization of TMV-infection end induced local and systemic virus resistance in hypersensitive host plants. This phenomenon is found in Nicotiana tabacum and Datura stramonium plants activating the defence mechanisms in response to yeast mannans but not in Gomphrena globosa plants with low sensitivity to them. The data obtained are in agreement with a concept of regulatory role of glycomono-, glycopolymers and specific to them lectins in the realization of plant resistance to
Антивирусная активность α( 1→2, 1→3, 1→6)- ир(1→3, 1→4)- связанного маннанов из дрожжей в растениях табака в умеренных концентрациях зависит от наличия в системе природного механизма, локализации инфекции вируса табачной мозаики (ВТМ). Активность полисахаридов блокируется в присутствии замещенных моносахаридов, в частности, α-метил-D-глюкозида и α-метил-О-маннозида. С другой стороны, α-метилгликозиды блокируют локализацию инфекции и развитие локальной и системной индуцированной устойчивости растений к повторной инокуляции ВТМ. Это явление отмечено у растений Nicotiana tabacum и Datura stramonium, реагирующих на дрожжевые маннаны активацией защитных механизмов, но не у растений Gomphrena globosa, малочувствительных к ним. Полученные данные согласуются с предположением о регуляторной роли гликомоно-, гликополимеров и специфических к ним лектинов в реализации устойчивости растений к вирусам.
