У статті аналізується проблема зайвої людини в романі Володимира Діброви “Бурдик”.
Розкриваються еволюція несприйняття ідеалів радянської дійсності у свідомості героїв
роману; механізми тотального контролю за мисленням людей, виявлення та переслідування
інакомислячих у Радянському Союзі. З позицій постколоніальної критики досліджується рівень
переосмислення радянських ідеалів населенням і якість національно свідомої еліти в Українській
РСР у 1970–1990-ті роки.
The paper treats a problem of unwanted human in the novel “Burdyk” by Volodymyr Dibrova. It
explains the evolving rejection of Soviet ideals and reality in the minds of the novel’s characters. This
process is associated with the mechanisms of total control over people’s thinking and methods of
detecting and prosecuting dissidents in the Soviet Union. From the standpoint of postcolonial criticism
the author of the article investigates the level of critical reconsideration of Soviet ideals among the
population and the quality of nationally oriented elite in the Ukrainian SSR from the 1970s until 1991.
В статье анализируется проблема лишнего
человека в романе Владимира Дибровы “Бурдик”.
Раскрываются эволюция невосприятия идеалов советской
действительности в сознании героев романа; механизмы
тотального контроля за сознанием людей, выявления и
преследования инакомыслящих в Советском Союзе. С
позиций постколониальной критики исследуется уровень
переосмысления советских идеалов населением и
качество национально сознательной элиты в Украинской
ССР в 1970–90-е годы ХХ века.