Male and female Black terns choose different prey types for chick provisioning

Abstract

Eurasian Black terns feed on invertebrates and small vertebrates. Prey types and delivery rates to the chicks have been studied in 1995-2005 in three different habitats in the Netherlands: agricultural grasslands, marshes and moors. Prey items were registered in species groups such as fish, dragonflies, small insects, water beetle larvae and lumbricids. It turned out that the terns took different prey items among different habitats. Fish, beetle larvae and dragonflies were most important from a biomass perspective. Males bring more fish and beetle larvae than females resulting in an average higher biomass delivery rate (9.5 mg/min to 5.5 mg/min) despite it takes more time to catch fish. This again results in a total higher biomass transport to the chicks. As males have larger bills, they might be better fishers while the females might like to stay closer to the nest and thus making shorter flights catching abundant smaller prey.

Евразийские черные крачки питаются беспозвоночными и мелкими позвоночными. Типы кормовых объектов и скорость доставки пищи птенцам изучались в период 1995-2005 гг. в Нидерландах, в трех различных местообитаниях: в сельскохозяйственных угодьях, низинных (эвтрофных) болотах и торфяных болотах. Были зарегистрированы такие группы объектов питания, как рыбы, стрекозы, мелкие насекомые, личинки водяных жуков и земляные черви. Оказалось, что крачки добывают различные кормовые объекты в разных местообитаниях, но рыбы, личинки жуков и стрекозы наиболее важны с точки зрения биомассы. Самцы приносят больше рыбы и личинок жуков, чем самки, что выражается в большей средней скорости переноса биомассы (9,5 мг / минуту к 5,5 мг / минуту). Это, в свою очередь, выражается в большей суммарной биомассе, приносимой птенцам самцами. Поскольку самцы имеют более длинные клювы, они могут лучше ловить рыбу, а самки могут при этом оставаться ближе к гнезду, совершая более короткие кормовые полеты.

Євразійські чорні крячки живляться безхребетними та дрібними хребетними. Типи об’єктів живлення та швидкість доставки їжі пташенятам вивчали в період 1995-2005 рр. у Нідерландах, у трьох різних типах оселищ: сільськогосподарських угіддях, низинних (евтрофних) болотах та торф’яних болотах. Були зареєстровані такі групи об’єктів живлення, як риби, бабки, дрібні комахи, личинки водяних жуків та земляні черв'яки. Виявляється, що крячки здобувають різні об’єкти живлення в різних оселищах, але риби, личинки жуків і бабки найважливіші з точки зору біомаси. Самці приносять більше риби та личинок жуків, що відображається в більшій середній швидкості переносу біомаси (9,5 мг / хвилину до 5,5 мг / хвилину). Це, в свою чергу, знаходить відображення у більшій сумарній біомасі, яку самці приносять пташенятам. Оскільки самці мають більшу довжину дзьобу, вони можуть краще ловити рибу, натомість самки мають змогу залишатися ближче до гнізд, здійснюючи коротші кормові перельоти.