Стаття присвячена виявленню горизонту сподівань стильової системи Т. Шевченка.
Запропоновано погляд на творчість Кобзаря крізь призму концепції позачасовості естетики,
що вмотивовується природою геніальності. Психологічний експресіоніст Т. Шевченко
продемонстрував типологізм співвідношень з інваріантними ознаками експресіонізму, як вони
будуть ідентифіковані на початку ХХ століття. Для аргументації, крім поетичного дискурсу
Т. Шевченка, використано живописний компонент творчого тексту митця, зокрема автопортретні
месиджі.
The paper offers an attempt to define a “horizon of expectations” of Taras Shevchenko’s stylistic
system. The view on the Kobzar’s works was presented through the prism of the concept of
aesthetic timelessness motivated by the essence of genius. Psychological expressionist Shevchenko
demonstrated typology of relations with invariant features of expressionism, as they were identifi ed
in the early 20th century. As a confirmation, in addition to the poetic discourse of T. Shevchenko, the
figurative component of his Creative Text was used, in particular self-portrait messages.
Статья посвящена определению “горизонта
ожиданий” стилевой системы Т. Шевченко. Предложено
взгляд на творчество Кобзаря сквозь призму концепции
вневременности эстетики, что мотивируется сущностью
гениальности. Психологический экспрессионист
Т. Шевченко продемонстрировал типологизм
соотношений с инвариантными признаками
экспрессионизма, как они будут идентифицированы в
начале ХХ века. Для аргументации, кроме поэтического
дискурса Т. Шевченко, использован образотворческий
компонент его Творческого Текста, в частности,
автопортретные мессиджи.
