Проаналізовано світовий досвід і підходи щодо організації моніторингу та попередження надзвичайних ситуацій на прикладі країн-членів Європейського Союзу, в яких діяльність щодо охорони довкілля почалася ще у 1972 році ухваленням кількох послідовних програм дій, заснованих на вертикальному та галузевому підходах до розв’язання екологічних проблем. Доведено, що питання моніторингу безпеки є актуальними в усьому світі, де практично в усіх провідних країнах із метою запобігання несприятливим і небезпечним природним явищам та процесам, а також техногенним катастрофам, для збору даних, їх обробки й узагальнення, прийняття управлінських рішень, видачі сигналів оповіщення й команд на відповідні дії розроблено та створено системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій.
Проанализированы международный опыт и подходы к организации мониторинга и предупреждения чрезвычайных ситуаций государств-членов Европейского союза, где деятельность в природоохранной сфере началась в 1972 году с утверждения нескольких последовательных программ действий, основанных на вертикальных и секторальных подходах к решению экологических проблем. Доказано, что вопрос мониторинга безопасности актуален во всем мире, где практически всеми ведущими странами для предотвращения неблагоприятных и опасных природных явлений и процессов, а также антропогенных катастроф, для сбора данных, обработки и обобщения, принятия управленческих решений, выдачи сигналов для оповещения и команд на соответствующие действия разработаны системы мониторинга и прогнозирования чрезвычайных ситуаций.
The world experience and approaches on organization of monitoring and prevention of emergency situations are analyzed using the example of European Union member-states, where the activity on environment protection has started since 1972 by approving a few consistent programmes of action based on vertical and sectoral approach to the ecological problems solution. It has proved that the issue of safety monitoring is relevant all over the world, where almost in all leading countries the monitoring and prediction systems of the emergency situations designed and established. The main purpose of such systems is the prevention of natural phenomena and technogenic emergency situations and processes by monitoring data collection, processing and consolidation, by decision making with alarm signalization and recommended actions due to current situation.
