Категорія матеріальні цінності в контексті художньої моделі індивідуального буття (на матеріалі "Щоденника" (1911 - 1951) В. Винниченка)

Abstract

У статті досліджується проблема абсолютизації матеріальних цінностей у контексті конструювання художньої моделі індивідуального буття на матеріалі щоденникових записів (1911-1931) В. Винниченка. З'ясовано, що в умовах кризи християнізованої культури письменник створив альтернативний проект “повноти” індивідуального буття, реанімуючи матеріальні цінності, котрі здобувають метафізичний статус і трактуються як центр життя. Однак такий шлях подолання дисгармонії В. Винниченко осмислює як безперспективний, позаяк абсолютизація грошей запрограмувала деформаційні процеси - ситуацію “купівлі-продажу” вищих духовних цінностей, проблему цинізму грошей, трактування сім'ї як економічного проекту.

The article analyzes the problem of absolutization of material values in the context of designing an artistic model of individual existence, based on Vynnychenko’s diary notes (1911-1931). It was found that in the conditions of crisis of Christianized culture the writer creates an alternative project of “completeness” of individual existence reanimating material values which obtain metaphysical status and are treated as the center of life. However, V. Vynnychenko interprets such way of overcoming disharmony as hopeless because absolutization of money has programmed deformation processes that are the situation of ‘purchase and sale’ of spiritual values, the problem of money cynicism, interpretation of family as economical project.

В статье исследуется проблема абсолютизации материальных ценностей в контексте конструирования художественной модели индивидуального бытия на материале дневниковых записей (1911-1931) В. Винниченко. Установлено, что в условиях кризиса христианизированой культуры писатель создает альтернативный проект “полноты” индивидуального бытия, реанимируя материальные ценности, которые получают метафизический статус и трактуются как центр жизни. Однако такой путь преодоления дисгармонии В. Винниченко осмысливает как бесперспективный, так как абсолютизация денег запрограммировала деформационные процессы - ситуацию “купли-продажи” высших духовных ценностей, проблему цинизма денег, трактовку семьи как экономического проекта.