У статті на основі аналізу деяких виразно епатажних текстів, зокрема Ш. Бодлера, Д. Хармса,
Леся Подерв’янського та Л. Горалік, пропонується обґрунтування нового розуміння феномену
епатажу. Відповідне розуміння дає змогу дійти висновку, що цьому феномену притаманна
своєрідна онтологічна глибина, репрезентована у формі плаского виміру, який актуалізується
внаслідок діалектичного зникнення цієї глибини в момент її виникнення.
On the basis of several notorious examples of literary epatage by Ch. Baudelaire, D. Kharms,
L. Podervyansky and L. Goralik, the paper proposes a new interpretation of epatage as a cultural
phenomenon. It stresses the ontological depth of epatage semantics perceived through reduction of
multidimensionality which is a result of the disappearance of dialectical depth at the moment of its
occurrence.
В статье на основе анализа некоторых выразительно
эпатажных текстов, в частности Ш. Бодлера, Д. Хармса,
Леся Подервьянского и Л. Горалик, предлагается обоснование
нового подхода к пониманию феномена эпатажа. Такое
понимание позволяет сделать вывод, в соответствии с которым
этому феномену присуща своеобразная онтологическая
глубина, представленная в форме плоского измерения, которое
актуализируется вследствие диалектического исчезновения
данной глубины в момент её возникновения.