В статье осуществлен анализ формально-семантического и коммуникативного уровней организации асимметрических утвердительных безлично-
инфинитивных предложений, которые выражают отрицательное значение: не-
желательности, нецелесообразности, невозможности осуществления действия.
Для них характерны препозиция и акцентуализация модальных слов, форма
несовершенного вида инфинитива в составе предикативного минимума, контаминация модальных и оценочных значений, доминирование негативной оценки,
которая сопровождается экспрессивностью высказывания. Безлично-
инфинитивные предложения, утвердительная форма которых выражает отрицательное значение, употребляются в контексте осуждения и иронии.
Стаття присвячена аналізу формально-семантичного та комунікативного
рівнів організації асиметричних стверджувальних безособово-інфінітивних речень, які виражають заперечний зміст. Такі конструкції непрямо передають зна-
чення небажаності, непотрібності та неможливості здійснення дії. Їм притаманні
препозиція й акцентуалізація модальних слів, форма недоконаного виду
інфінітива в складі предикативного мінімуму, контамінація модальних та оцінних
значень, домінування негативної оцінки, що корелює з експресивністю висловлення. Безособово-інфінітивні речення, стверджувальна форма яких виражає
заперечний зміст, уживаються в контекстах осуду й іронії.
The article is dedicated to the analysis of formal semantic and communicative
levels of organization of asymmetric affirmative impersonal infinitive sentences that
express negation. Such structures render indirectly the meaning of unwillingness, inexpediency
and incapability of an action. They are characterized by the preposition
and accentualization of modal words, the indefinite form of infinitive as a component
of the predicative, contamination of modal and evaluative meanings, domineering of
negative evaluation correlating with exspessiveness of the utterance. Impersonal infinitive
sentences, affirmative form of which renders negation, are used in the context
of disapproval and irony.
