Роль та місце Тараса Шевченка в неокласичній концепції української літератури Миколи Зерова

Abstract

Творчість Т. Шевченка виявилася наріжним каменем багатьох теоретико-літературних концепцій вітчизняних дослідників. Неокласична концепція української літератури М. Зерова – це яскраве свідчення нового прочитання поетичної спадщини митця. Зокрема, дослідник акцентує на формальних пошуках Шевченка, які сприяли модернізації української літератури, а його поетична творчість стала вирішальним етапом у формуванні підвалин національної ідентичності українців.

The oeuvre of Taras Shevchenko was a cornerstone for many concepts in literary theory launched by Ukrainian researchers. Mykola Zerov’s neoclassicist concept of Ukrainian literature is the evidence of a radically new re-reading of the great poet’s poetic heritage. In particular, the author focuses on Shevchenko’s formal strivings which contributed to the modernization of Ukrainian literature, as well as on the fact that Shevchenko’s poetry made a crucial influence on the formation of the foundations of Ukrainian national identity.

Творчество Т. Шевченко оказалось краеугольным камнем многих теоретико-литературных концепций многих украинских исследователей. Неоклассическая концепция украинской литературы Н. Зерова – это яркое свидетельство нового прочтения поэтического наследия великого поэта. В частности, исследователь акцентирует на формальных поисках Шевченко, которые способствовали модернизации украинской литературы, а его поэтическое творчество стало решающим этапом в формировании основ национальной идентичности украинского народа.