Львівський поет В. Бондаренко окреслює свій життєвий шлях як дві дороги – наукову і
творчу, сплетені в одну-єдину, яка творить неповторий стиль автора. Обізнаність із “секретами”
віршування простежується скрізь – характерна риса науковця. Образ лісу виступає як книга
мудрості, яку він навчився читати. Авторський підхід у розкритті сильвічного образу рясніє
яскравою гамою кольорів-символів: ліс як храм, лицарі на сторожі лісу – лісники, ліс очима
малечі, екокритичні мотиви тощо.
Volodymyr Bondarenko, a poet from Lviv, defines his life story as an intersection of two roads, a
scientific and a creative one, that make out his unique style. To know “secrets” of versification belongs
to the competence area of any literary scholar. In Bondarenko’s poetry, the image of the forest stands
for the book of wisdom which the author has learned to read. The writer’s approach to the sylvic image
evokes the vision of a multicolored mosaic (the forest as a temple, foresters as wardens of the forest,
the forest through a child’s eye, ecocriticism motifs etc.).
Львовський поэт В. Бондаренко определяет свой жизненный
путь как две дороги – научную и творческую, слитые в одну-
единственную, которая создает неповторимый стиль автора.
Знание “секретов” стихосложения прослеживается почти
на каждом шагу – характерная черта учёного. Образ леса
выступает в поэзии как книга мудрости, которую поэт научился
читать. Авторский подход в раскрытии сильвического образа
привлекает яркой гаммой цветов-символов: лес как храм,
рыцари леса – лесники, лес глазами детей, экокритические
мотивы и др.