У статті проаналізовано контактно-генетичні й типологічні зв’язки твору В. Винниченка з
романами Л. Толстого “Воскресіння” й М. Арцибашева “Біля останньої межі”, новелою А. Чехова
“Напад” (“Припадок”). Автор обґрунтовує думку, що деякі художні прийоми В. Винниченка являють
собою вірогідні запозичення – відсилки до аналогічних засобів творів, відомих читачам початку
ХХ ст. використовуючи досвід попередників, український письменник акцентує значущість
власної світоглядної позиції.
The article analyzes direct and typological relationships between Volodymyr Vynnychenko’s text,
on the one hand, and L. Tolstoy’s “Resurrection”, M. Artsybashev’s “Breaking Point”, as well as A.
Chekhov’s “An Attack of Nerves”, on the other hand. The author argues that some literary devices used
by Vynnychenko are possible borrowings that relate to similar devices well-known at the turn of the
20th century. By way of adopting the practices of the predecessors, the Ukrainian writer emphasizes
the signifi cance of his own worldview.
В статье проанализированы контактно-генетические и типологические связи произведения
В. Винниченко с романами Л. Толстого “Воскресение”
и М. Арцибашева “У последней черты”, новеллой
А. Чехова “Припадок”. Автор обосновывает мысль, что
некоторые художественные приемы В. Винниченко
представляют собой возможные заимствования –
отсылки к аналогичным приемам произведений,
известным читателям начала ХХ ст. Используя опыт
предшественников, украинский писатель акцентирует
значимость собственной мировоззренческой позиции.